Перейти до вмісту

Мойсей (Кулик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулик.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мойсей (значення).
Мойсей
Народився3 травня 1962(1962-05-03) (62 роки)
Ставниця, Летичівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьєпископ
КонфесіяУкраїнська автокефальна православна церква канонічна

Мойсей (Кулик Олег Іванович) (нар. 3 травня 1962) — український релігійний діяч, який заснував незалежну конфесію під назвою Українська автокефальна православна церква канонічна.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Україні, у місті Меджибожі Хмельницької області.

Після закінчення школи в 1978-1982 рр. успішно навчався у Хмельницькому музичному училищі та отримав диплом викладача музики по класу флейти, артиста і керівника духового та симфонічного оркестрів. Чотири роки виконував партію флейти у симфонічному та духовому оркестрах. [1]

Військову службу відбув у 1982-1984 рр. в військовому оркестрі Хмельницького Вищого Командного Артилерійського училища.

У 1984-1988 рр. навчався у Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування на інженерно-економічному факультеті, який закінчив за спеціальністю бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності. [2] Водночас з навчанням працював у цьому ж інституті на посаді художнього керівника та режисера 12-ти творчих колективів, які стати переможцями і дипломантами обласних, республіканських та всесоюзних конкурсів. Як найкращі колективи України, вони були запрошені на гастролі до Болгарії, Мальти, Італії, Греції, Туреччини та Росії.

З 1988 року працював в музичній дитячій школі N1 на посаді викладача по класу флейти, де створив дитячий ансамбль народного фольклору, який з великим успіхом брав участь у міських та міжобласних концертних програмах та фестивалях.

З 1988 року, водночас з працею в дитячій музичній школі, успішно навчався при Хмельницькій Православній Єпархії, де пізніше склав іспити на священнослужителя.

Служіння на церковній ниві

[ред. | ред. код]

Духовне служіння розпочалося у 1989 році — працював регентом Архієрейського професійного хору собору Різдва Пресвятої Богородиці у м. Хмельницькому, [3] а також проводив успішну місійну працю концертною програмою православного співу в Хмельницькій та Вінницькій областях.

У 1989 р. був рукоположений у сан диякона при кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці в м. Хмельницькому.

Диякон

[ред. | ред. код]

У 1990 році, будучи в сані диякона, отримав відпускні документи і перейшов до лона, тоді ще тільки на початках відродження, Української Автокефальної Православної Церкви.

У травні 1990 р. Першоієрархом УАПЦ Митрополитом Іоаном Бондарчуком призначається митрополичим адміністратором на Хмельницьку, Вінницьку та Житомирську області. [4] [5]

Священик

[ред. | ред. код]

У квітні 1990 року в м. Хмельницькому, здійснюючи протягом семи місяців Богослужіння просто неба, виборов від радянської цивільної і військової влади для УАПЦ храм Апостола Андрія Первозванного, який був відданий Радянською владою у використання льотної військовій частині.

З благословення Святішого Патріарха Мстислава 25 листопада 1990 року у Храмі святого Архистратига Михаїла був посвячений у сан священика. [6]

З травня 1990 р. по жовтень 1992 р. з місією відродження Української Церкви відвідав близько 200 сіл і міст Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей, де організував і домігся реєстрації близько 195 громад УАПЦ. [5]

У 1990 році відкрив школу священників, у якій підготував до висвяти 19 священників.

Протягом 1990-1992 рр. відкривав і відбудовував старі церкви, засновував нові громади УАПЦ.

Така подвижницька діяльність викликала супротив противників відродження УАПЦ — дванадцять задокументованих у міліції нападів на о. Олега та його родину, серед яких спроби вбивства з тяжкими наслідками та підпал помешкання.[5]

У серпні 1992 року митрополит Іоанн Бондарчук направляє протоієрея Олега Кулика на місійне служіння до США в українських парафіях УАПЦ під омофором патріарха Мстислава[7].

У США відкривав класи релігії для дітей і дорослих, навчав розумінню Божої Істини, пробуджував в серцях вірних щиру любов до Господа. Брав активну участь в житті української діаспори, радував вірних віруючі співом і грою на флейті в церковних концертах, присвячених дням творчості Тараса Шевченка і Лесі Українки та дню матері і батька.

У 1997 році, після смерті у 1993 році Патріарха Мстислава і після переходу у 1995 році УАПЦ в США під омофор Вселенського Патріарха Варфоломія, отримавши канонічну відпускну грамоту, заснував у м. Детройті нову громаду для новоприбулих емігрантів з країн колишнього Радянського Союзу, щоб допомагати їм знайти свій шлях до Бога і адаптуватися в новому житті. Про цей статус Олега Кулика, станом на 1998 рік, згадував журналіст Віталій Карпенко (стаття: Візит Святійшого Патріарха Філарета до США // Газета "Єдина церква", 1998, №12):

"Того ж таки дня, ввечері, святійший владика на запрошення протоієрея Олега Кулика, відвідав храм Святого Духа (Детройт). Ця парафія складається з новоприбулих емігрантів, і протоієрей Олег Кулик займається місіонерською працею. При зустрічі із святійшим Патріархом його парафія виявила бажання бути у складі Київського Патріархату".[8]

Одночасно навчався, як госпітальний капелан-священник, [9] і працював з тяжкохворими у шпиталі, доглядав паралізованих людей, перебудовував молитовний дім під православну церкву, виконуючи власноруч майже усі будівельні роботи.[5]

У 1999-2002 рр. навчався на заочному відділенні Київської Духовної Академії. [10]

У 2000 році повернувся до України і заснував у м. Ужгороді громаду, а також зареєстрував ще 12 в Закарпатській області. Проповідував у школах, дитсадках, різних організаціях, навчаючи людей розумінню Божої науки в простих формах і з практичним застосуванням для життя.[5]

Митрополит

[ред. | ред. код]

У 2002 році відвідав США, де отримав пропозицію від Святого Синоду УАПЦ Соборноправної Північної і Південної Америки бути висвяченим в сан єпископа і направленим в Україну від УАПЦ-Соборноправної.

Ця пропозиція була заснована на тому, що о. Олег в 1990 році сприяв відродженню УАПЦ в Україні після радянського періоду і працював в тісній співпраці з покійними Патріархом Мстиславом і Митрополитом Іоаном (Бондарчуком), а також має досвід створення і розвитку церковної структури. [11]

У жовтні 2002 року в США відбувся Собор архієреїв УАПЦ Соборноправної Північної і Південної Америки, на якому було прийнято рішення висвятити священнослужителя Кулика О. І. в сан єпископа і направити в чині Митрополита Києва і всієї Русі-України до України для встановлення Архієпархії Києва і всієї Русі-України.[11]

10 жовтня 2002 року у Кафедральному Соборі Святих мучеників Бориса і Гліба в м. Клівленді, США відбулася хіротонія єпископа Мойсея (Кулика) і зведення його в чин Митрополита Київського і всієї Русі-України. [11] [12] Митрополит Мойсей направлявся до України «для відновлення Київської Митрополії і відродження УАПЦ-Соборноправної в Україні з правом повного адміністративного управління і духовної опіки». [11] [13]

1 листопада 2002 року відбулася прес-конференція Митрополита Стефана (Бабія-Петровича), першоієрарха УАПЦ Соборноправної Північної і Південної Америки, присвячена історичному Собору архієреїв УАПЦ-Соборноправної і його рішенню про повернення на територію України Церкви з Діаспори.[11]

У жовтні 2002 року повернувся в Україну для архіпастирського служіння, щоб відродити канонічну гілку єпископської висвяти від Св. Апостола Петра і відродити канонічну гілку Української Автокефальної Православної Церкви від Польської Православної Церкви, яка ще в 1924 році отримала Томос про автокефалію, наданий Вселенським Патріархом Григорієм VII, на основі історичної приналежності до Київської Митрополії. [11] [13]

Починаючи з 2002 року і досі владика Мойсей виконує покладену на нього рішенням архієреїв Діаспори місію по відродженню канонічної гілки УАПЦ-Соборноправної в Україні.

Проте у 2004 році в УАПЦ-Соборноправної в США відбуваються події, які корінним чином змінюють статус Митрополита Мойсея в Україні. Митрополит УАПЦ-Соборноправної Стефан у зв'язку з хворобою відходить від управління Церквою. [14] Главою Церкви стає Митрополит Михаїл. У 2004 році він отримує пропозицію щодо об'єднання від Митрополита Мефодія (Кудрякова), глави УАПЦ в Києві. Митрополит Михаїл відповідає згодою, [15] спішно виключивши Митрополита Мойсея зі складу архієреїв УАПЦ-Соборноправної. [16]

В результаті об'єднання УАПЦ-Соборноправна в США перейшла під омофор Митрополита УАПЦ в Україні Мефодія (Кудрякова), [17] а УАПЦ-Соборноправна в Україні на чолі з Митрополитом Мойсеєм здобула статус самостійної юрисдикції, яка сьогодні має назву УАПЦ-Канонічна.

Митрополит Мойсей веде активну роботу по об'єднанню розкиданих через історичні причини осколків УПЦ по всьому світу. [18] [19] [20] [21]

Активно займається просвітницькою і місіонерською діяльністю — проповідує лекційний курс «Тайни щасливого життя з Богом» [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.], який прослухали тисячі людей. Завдяки цим лекціям безліч атеїстів в посттоталітарній Україні приймають православ'я. А знання, отриманим на цих лекціях, формується істинно християнський — рятівний світогляд і майже кожен із слухачів лекцій свідчить про позитивні зміни в його житті і житті його сім'ї. [5] [22]

Заснував школу священників, двері якої відкриті для всіх, хто щиро прагне пізнати Господа.

Патріарх

[ред. | ред. код]

17-18 червня 2005 року в день Святої Трійці рішенням Св. Синоду та рішенням Всесвітнього Архієрейського Собору УАПЦ-Канонічної, митрополит Мойсей був обраний та інтронізований в чин Патріарха Київського і всієї Руси-України. [23] Інтронізація відбулась в православній святині українського народу у головному Храмі України — в соборі Святої Софії міста Києва. [24] [25]

Скандали

[ред. | ред. код]

У 2009 р. Кулик був звинувачений у секс-скандалі. Спочатку вийшов спрямований проти Мойсея відеосюжет на телеканалі Ай-Сі-Ті-Ві 25 жовтня 2009 року.[26]

Далі в міліцію звернулися колишні прихожанки і звинуватили «патріарха Мойсея» в сексуальному домаганні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Цьому передувала проведена в інформагентстві УНІАН прес-конференція під назвою “Перевертні в рясі або хто зупинить релігійну розпусту в Україні?”, яка проходила 29 жовтня 2009 року. В ній узяли участь батько постраждалої Юрій Василенко, колишня прихожанка Неля Кошель, мати священика Ганна Стефанишина, голова правління ВГО «Союз захисту сім'ї і особи» Володимир Пєтухов, постраждала Олена Нестеренко та мати неповнолітньої постраждалої Людмила Гулевата.[27] На цій прес-конференції було оголошено, що до ВГО «Союз захисту сім'ї і особи» протягом жовтня надійшло понад 20 заяв від постраждалих внаслідок діяльності офіційно ніде не зареєстрованої Української автокефальної православної церкви - канонічна (керівник, патріарх Київський і всієї Русі-України Мойсей (Олег Іванович Кулик)). Основні скарги від потерпілих та членів їхніх сімей стосуються використання під час богослужінь психологічних методів впливу, сексуальних домагань і примушення до сексу жінок-парафіянок церкви, шахрайство тощо. Багато сімей були розділені на тих, хто покинув громаду, і тих, хто залишився в ній. За фактами подій, що були оприлюднені учасниками прес-конференції, в Голосіївському РУ ГУ МВС України в Києві порушена кримінальна справа (ст. 181 КК України "Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів").

Патріарх уже на наступний день після проведення прес-конференції, 30 жовтня 2009 року виїхав з України. Мотивував це тим, що боїться фізичної розправи.

Після цього був оголошений Голосіївським райвідділом Національної поліції у м. Києві у розшук за статтями ч.1 ст.152, ч.1 ст.181 КК України [1] [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.]

У Мойсея і його служителів була висунута версія про те, що працівники міліції намагалися підкинути Мойсею наркотики на виконання того замовлення, яке дав їм один з колишніх парафіян цієї конфесії - директор ДП „Тхорівський спиртзавод” у селі Тхорівка Сквирського району Гулеватий Анатолій Іванович. Свого часу, в 2005 році саме Гулеватий посприяв тому, що парафія УПЦ-КП в селі Тхорівка перейшла в юрисдикцію заснованої Мойсеєм УАПЦ-канонічної. Однак пізніше через кілька років Гулеватий знову повернувся до УПЦ-КП.

Головний храм УАПЦ-канонічної, побудований у приватному домоволодінні Олега Кулика - це кафедральний собор Преображення Господнього, який належав до Київської єпархії УАПЦ-канонічної, та знаходиться на Осокорках в Києві, по вулиці Садова, 136, на території садівничого товариства - дачного масиву "Придніпровський-2". Цей храм з 2011 року намагалися знести за рішеннями судів.[28] Однак прихильникам Мойсея вдалося добитися відміни цього судового рішення.

Довіреними особами Олега Кулика в судах з 2011 року виступали священнослужителі Манжос Сергій Юрійович, Дроботун Віталій Михайлович, та Овдієнко Василій Федорович.

Тимчасовим орендатором приміщення була тодішня дружина Олега Кулика - Томинець Світлана Василівна, 1978 року народження, уродженка м. Ужгород Закарпатської області, яка не пізніше 2017 року розірвала свій шлюб з Олегом Куликом. А вже у лютому 2017 року Світлана Томинець подала позов про встановлення факту проживання однією сімєю до Голосіївського районного суду м. Києва.[29]

Про розлучення Олега Кулика та Світлани Томинець свідчить розпочата у жовтні 2017 року цивільна справа Голосіївського районного суду м. Києва про стягнення аліментів з Олега Кулика на користь Світлани, на утримання малолітньої доньки.[30] По цій же справі ухвалено виконавче провадження №60387728 від 26 жовтня 2019 року.[31] У свою чергу, Кулик у жовтні 2018 року подав проти Світлани в Голосіївський районний суд м. Києва зустрічний позов, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.[32]

Відомо також про те, що з судовим позовом проти Мойсея Кулика виступила колишня співзасновниця його релігійної громади "Всесвітня УПЦ" у США Стафієвська Ольга Сергіївна - громадянка України. Між ними вівся у 2017-2018 роках судовий процес, у ході якого Стафієвська добивалася стягнення з Кулика, за договором позики на предмет іпотеки, боргу у розмірі 526 000 грн., та просила винести рішення про визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0597 га з недобудованою спорудою на ній. Однак рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.[33]

За деякими даними, приблизно з травня 2022 року Мойсей перебуває в Україні, від активної релігійної діяльності та будь-яких публічних заходів відійшов, а звинувачення та підозри у секс-скандалах з нього було знято.

Повчання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Диплом про закінчення музичного училища. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  2. ↑ Диплом про закінчення Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  3. ↑ Призначення регентом Різдво-Богородичного кафедрального собору. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  4. ↑ Призначення митрополичим адміністратором. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  5. ↑ а б в г д е Українська Автокефальна Православна Церква Канонічна. Релігійна панорама (укр.). Київ. 1: 67—79. 2008.(укр.)
  6. ↑ Грамота висвяти в сан священика. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 2009-03-01 /.
  7. ↑ Направлення на місіонерське служіння до США. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 27 грудня 2008.
  8. ↑ http://ukrlife.org/main/karp/_8.htm
  9. ↑ Документ щодо лікарняно-священичої освіти. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  10. ↑ Документ о закінченні Київської Духовної Академії. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  11. ↑ а б в г д е Прес-реліз глави УАПЦ-Соборноправної Митрополита Стефана (uage=англійською) . США: БРАМА. 1 листопада 2002. Архів оригіналу за 10 лютого 2010. Процитовано 1 березня 2009.(англ.)
  12. ↑ Грамота рукоположення митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 березня 2009.(укр.)
  13. ↑ а б Указ о призначенні митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 січня 2009.
  14. ↑ Лист від Митрополита Стефана - Митрополиту Мойсею. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 січня 2009.
  15. ↑ Лист від Митрополита Мефодия (Кудрякова) УАПЦ в Украине - Митрополиту Михаїлу (Явчак-Чампиону) УАПЦ Південної і Північної Америки (англійською) . 7 лютого 2005. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 березня 2009.
  16. ↑ Митрополит Мойсей здивований рішенням єпископату УАПЦ-Соборноправної (укр.). Украина: РИСУ. 17 февраля 2004. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 1 березня 2009.(укр.)
  17. ↑ Ієрархія УАПЦ Південної і Північної Америки і Діаспори (англійською) . Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 березня 2009.
  18. ↑ Прийняття професора богослов'я і православного єпископа Мексики Даниїла під Омофор Митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 березня 2009.
  19. ↑ Відбувся перший Архиєрейський Собор „Канонічної УАПЦ” (укр.). Украина: РИСУ. 15 октября 2004. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 1 березня 2009.(укр.)
  20. ↑ Прес-конференція в УНІАН Митрополита Калістоса відносно факта засвідчує факт переходу під Омофор Митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 березня 2009.
  21. ↑ Документи, що свідчать про перехід УАПЦ Діаспори під Омофор Митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 березня 2009.
  22. ↑ Листи та відгуки на лекції владики Мойсея. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  23. ↑ Ухвала Всесвітнього Собору і акт інтронізації патріарха Мойсея. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
  24. ↑ Українська Автокефальна Православна Церква — Канонічна возводить Митрополита Мойсея в Патріархи (uage=англійською) . Maidan. 25 июня 2005. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 1 березня 2009.(англ.)
  25. ↑ У Софійському соборі відбулася інтронізація Патріарха Української Автокефальної Православної Соборноправної Церкви (uage=російською) . CREDO. 28 июня 2005. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 1 березня 2009.(англ.)</
  26. ↑ https://web.archive.org/web/20200210000042/http://www.soborna.org/news/uk/2009/index.html/
  27. ↑ https://photo.unian.ua/photo/240448-participants-of-press-conference/
  28. ↑ https://khpg.org/1317819049/
  29. ↑ https://web.archive.org/web/20231019123109/https://data-ua.com/doc/63792236/persons/
  30. ↑ https://web.archive.org/web/20231019125335/https://data-ua.com/judicial-proceeding/8854114/
  31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  32. ↑ https://web.archive.org/web/20231019130126/https://data-ua.com/doc/74915789/persons/
  33. ↑ https://web.archive.org/web/20231019123702/https://data-ua.com/doc/71812659/persons/

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мойсей_(Кулик)