Перейти до вмісту

Межа Шоклі — Квайссера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Межа Шоклі-Квайссера — максимальна теоретично можлива ефективність сонячних батерей, що працюють на одному p-n-переході. Вперше була розрахована Шоклі та Квайссером у 1961 році[1]. Для типових сонячних панелей у типових умовах ця межа має значення близько 30 %.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)