Мая Гарріс

Мая Гарріс
Народилася	30 січня 1967(1967-01-30) (58 років)  Champaign–Urbana metropolitan aread, Іллінойс, США
Країна	США
Національність	індійці у США[1], Jamaican Americansd[2], multiracial Americansd[2], Tamil Americansd[3] і афроамериканці[3]
Діяльність	адвокатка, політолог, телеведуча
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі), Stanford Law School[d], Bishop O'Dowd High Schoold, Вестмаунтська середня школаd і F.A.C.E. Schoold
Заклад	Університет Сан-Францискоd
Партія	Демократична партія США
Батько	Дональд Дж. Гарріс
Мати	Шаямала Ґопалан
Родичі	Даґлас Емгофф і Sharada Balachandran Orihuelad[4]
Брати, сестри	Камала Гарріс
У шлюбі з	Тоні Вестd
Діти	Міна Гаррісd
IMDb	ID 9388507
Медіафайли у Вікісховищі

Мая Лакшмі Харріс (нар. 30 січня 1967) — американська юристка, адвокатка державної політики та телевізійна коментаторка. Політична аналітикиня MSNBC^[5], а в 2015 році призначена однією з трьох старших радників з питань політики, які керували розробкою порядку денного президентської кампанії Гіларі Клінтон 2016 року.^[6] Раніше була старшою співробітницею Центру американського прогресу.^[7] З 2008 року, доки вона не обійняла свою нинішню посаду, Гарріс була віцепрезидентом з питань демократії, прав та справедливості Фонду Форда. До приєднання до Фонду Форда вона працювала виконавчою директоркою Американського союзу громадянських свобод (ACLU), у Північній Каліфорнії.^[8][9]

Вона виконувала обов'язки голови передвиборчої кампанії своєї сестри Камали Гарріс на президентських виборах до моменту припинення кампанії. Її сестра, Камала Гарріс, була віцепрезидентом США.

Народившись в Шампейн-Урбана, штат Іллінойс, Гарріс виросла в районі затоки Сан-Франциско та Монреалі, Квебек. Вона є дочкою Шьямали Гопалан Гарріс (1938—2009), дослідниці раку молочної залози, яка емігрувала з Ченнаї (колишній Мадрас), Індія в 1960 році і Дональда Гарріса, випускника економіки Стенфордського університету, який народився на Ямайці, зараз заслужений.^[10] Її дідусь по материнській ліні П. В. Гопалан був державним службовцем у федеральному уряді Індії.^[11] Вона та її старша сестра Камала були виховані з баптистськими та індуїстськими віруваннями.^[12] У 8 років вона разом із сестрою переконала керівництво їхнього багатоквартирного будинку відкрити невикористаний дворик як місце для ігор дітей.^[13] У 17 років вона народила єдину дитину Міну Гарріс, біологічний батько якої білий. Вона здобула ступінь бакалавра мистецтв в Університеті Каліфорнії в Берклі в 1989 році. Того року вона вступила до юридичної школи в Стенфорді. Будучи в Стенфорді, брала активну участь у проєкті правового регулювання громад Східного Пало-Альто, виступаючи координаторкою клініки домашнього насильства та співголовою студентського керівного комітету.^[14]

Здобувши докторський ступінь з юридичних наук у Стенфордській юридичній школі, Гарріс працювала юристкою в суді окружного суду США Джеймса Уера в північному окрузі Каліфорнії. У 1994 Гарріс приєдналася до юридичної фірми Jackson Tufts Cole & Black, LLP у Сан-Франциско, працюючи в цивільних та кримінальних судових процесах. У 1997 році відділ молодих юристів Національної асоціації адвокатів нагородив її нагородою Юніса В. Вільямса у номінації Молодий юрист року. Наступного року вона була визнана однією з 20 найкращих юристів віком до 40 років за версією San Francisco Daily Journal.^[15]

Гарріс працювала професоркою права в юридичній школі Університету Сан-Франциско. Вона також викладала договірне право в юридичному факультеті Нового коледжу Каліфорнії і була деканом юридичної школи Лінкольна в Сан-Хосе.

Гарріс була старшою юристкою в PolicyLink, Національному науково-дослідному інституті, що просуває економічну та соціальну справедливість. Перебуваючи на цій посаді, вона організовувала конференції, присвячені відносинам між поліцією та громадою^[16] та виступала за реформування поліції^[17][18].

Гарріс працювала виконавчою директоркою Американського союзу громадянських свобод у Північній Каліфорнії. У ролі керівниці найбільшого афілійованого представництва ACLU Гарріс керувала та координувала судові процеси, відносини зі ЗМІ, лобіювання та організацію роботи на низовому рівні. «Пріоритетами проєкту є усунення расових диспропорцій у системі кримінального правосуддя та досягнення рівня справедливості в освіті в державних школах Каліфорнії».^[19]

Гарріс є авторкою есе «Сприяння розвитку відповідальної поліції, орієнтованої на громаду», яке з'явилося у книзі 2006 року «Угода з Чорною Америкою».^[19]

У 2012 році Гарріс була віцепрезидентом з питань демократії, прав та справедливості Фонду Форда. Однією з проблем, над якою вона працює, є проблема дівчат, яких змушують до шлюбу в ранньому віці.^[13]

Гарріс одружена з Тоні Вестом з липня 1998 року. Вони разом вчились 1992 року на Стенфордському юридичному факультеті, де подружились, а стосунки зав'язали після закінчення навчання.^[20][21] Її дочка, Міна Гарріс, закінчила Стенфорд 2006 року, а Гарвардський юридичний факультет — 2012 року.^[22]

• Публікації на C-SPAN