Марія Фредеріка Гессен-Кассельська (1804—1888)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Фредеріка Гессен-Кассельська
Marie Friederike von Hessen-Kassel
Марія Фредеріка Гессен-Кассельська
Марія Фредеріка Гессен-Кассельська
Портрет Марії Фредеріки невідомого автора
8-а герцогиня-консорт Саксен-Мейнінгену
Початок правління:23 березня 1825
Кінець правління:20 вересня 1866

Попередник:Луїза Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька
Наступник:Феодора Гогенлое-Лангенбурзька

Дата народження:6 вересня 1804(1804-09-06)
Місце народження:Кассель, Курфюрство Гессен
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:1 січня 1888(1888-01-01) (83 роки)
Місце смерті:Майнінген, Герцогство Саксен-Мейнінген
ПохованняМайнінгенський парковий цвинтарd
Чоловік:Бернхард II
Діти:Георг, Августа
Династія:Гессенський дім, Саксен-Мейнінгени
Батько:Вільгельм II
Мати:Августа Прусська

Марі́я Фредері́ка Вільгельмі́на Крісті́на Ге́ссен-Ка́ссельська (нім. Marie Friederike Wilhelmine Christine von Hessen-Kassel), (нар. 6 вересня 1804 — пом. 1 січня 1888) — принцеса Гессен-Кассельська, донька ландграфа Гессен-Касселя Вільгельма II та прусської принцеси Августи, дружина герцога Саксен-Мейнінгену Бернхарда II.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марія Фредеріка народилася 6 вересня 1804 року у Касселі п'ятою дитиною та третьою донькою в родині принца Гессенського Вільгельма та його першої дружини Августи Прусської. Мала старшу сестру Кароліну та брата Фрідріха Вільгельма. Інші діти померли до її народження.

Гессен-Кассель за рік до її народження був перетворений на курфюрство Священної Римської імперії під назвою Курфюрство Гессен. Правив ним дід Марії Фредеріки — Вільгельм I, який продовжував дотримуватися позицій князівського абсолютизму.

У 1806 році Гессен був зайнятий французькими військами, і князівська родина виїхала за його межі. Звільнили країну лише у 1813.

У 1815-му шлюб батьків Марії Фредеріки розпався. Батько ще у вигнанні завів коханку Емілію Ортлепп, яка народила від нього двох дітей, і представив її двору. Згодом така його поведінка сприятиме розвитку народних заворушень у 1830 році. Матір оселилася у палаці Шенфельд поблизу Касселя. Брат став на сторону матері.

Портрет Бернхарда II, близько 1840-х

У 1821-му батько став правлячим курфюрстом Гессена.

У 1822 Марія Фредеріка, за ініціативою подруги матері, Шарлотти Аврори де Геєр, розглядалася як одна із можливих наречених для кронпринца Швеції Оскара.

У віці 20 років Марія Фредеріка взяла шлюб із 24-річним герцогом Саксен-Мейнінгену Бернхардом II. Про заручини оголосили 17 грудня 1824.[1] Весілля відбулося 23 березня 1825 у Касселі. У шлюбі народила двох дітейː

Літньою резиденцією родини служив замок Альтенштейн поблизу Айзенаха в Тюрингії.

Бернхард виявився доброю сімейною людиною, чуйним чоловіком та батьком, доки йому корилися. Внаслідок Австро-прусської війни він був змушений у 1866 році зректися ��рону на користь сина. Залишок життя провів як приватна особа. Їхній шлюб тривав 57 років до самої смерті чоловіка у грудні 1882-го.

Марії Фредеріки не стало 1 січня 1888. Похована на парковому цвинтарі Майнінгена поруч із чоловіком.[2]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Фрідріх II
 
Марія Великобританська
 
Фредерік V
 
Луїза Великобританська
 
Август Вільгельм Прусський
 
Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
Людвіг IX
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм I
 
 
 
 
 
Вільгельміна Кароліна Данська
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм II
 
 
 
 
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Августа Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Фредеріка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wilhelm Germann: Bernhard Erich Freund, Herzog von Sachsen-Meiningen-Hildburghausen. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 46, Duncker & Humblot, Leipzig 1902, стор. 409–424. [1] [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Парковий цвинтар Майнінгена [2] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Koller, Ann Marie. The Theater Duke: George II of Saxe-Meiningen and the German Stage. Stanford University Press. 1984. ISBN 0-8047-1196-8.

Посилання

[ред. | ред. код]