Перейти до вмісту

Марія Антоніна Кратохвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Антоніна Кратохвіль
римо-католицька черниця Марія Антоніна Кратохвіль, якій радянська влада заборонила в 1939 р. сповідувати релігійну традицію
У чернецтві:Марія Антоніна
Народилася21 серпня 1881(1881-08-21)
Острава, Моравське маркграфство, Землі Богемської Корони, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Померла7 жовтня 1942(1942-10-07) (61 рік)
Станиславів, Українська держава
ПохованняІвано-Франківськ
ШануєтьсяКатолицькою Церквою
Беатифікована1999
У ликублаженних і католицьких святих
День пам'яті у 202412 червня
Патронєпархії Острава-Опави
Подвижництвомучениця

Марія Антоніна Кратохвиль (пол. Maria Antonina Kratochwil; 21 серпня 1881 — 7 жовтня 1942[1]) — черниця католицької церкви, беатифікована Папою Іваном Павлом ІІ як одна із 108 мучеників Другої світової війни[2]. Вона намагалася допомогти євреям вижити під час Голокосту[3]. Належала до шкільних Сестер Нотр — Дам[en][4], які проживали в регіоні «східних кресів» польської Другої республіки до початку Другої світової війни; її заарештували разом з черницями німці-нацисти через рік після операції «Барбароса» 1941 року за антинацистську діяльність. У в'язниці її жорстоко побили, вона захворіла на тиф і померла після її звільнення[5].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Марія Антоніна народилася у Вітковицях поблизу Острави, куди її батьки прибули в 1879 р. з Венгерської Гурки в Австрійській перегородці[ru] в пошуках засобів до існування; її батько працював у ливарному цеху[6]. У 1885 р. її родина повернулася до рідного міста матері у Вєнгерську Гурку, поруч із Живцем, і оселилася неподалік від Бельсько-Бяла[1].

У 1901 р. Марія Антоніна вступила до конгрегації шкільних сестер Нотр-Дам[en], всесвітнього римо-католицького ордену, присвяченого забезпеченню початкової, середньої та після-середньої освіти. Вона склала іспити на зрілість у 1906 р.[7] і стала визнаною сестрою-монахинею. За десять років до відродження суверенної Польщі Кратохвілю відправляли до Карвіни поблизу Цешина викладати в польській початковій школі[6] двічі: між 1906—1909 рр. та 1910—1917 рр.. Вже в незалежній Польщі вона оселилася у м. Львові, де викладала до 1925 р.. Вона працювала директором католицької школи-інтернату в 1925—1932 рр.; переїхала до міста Тлумач для підготовки інших сестер як вчительок та повернулася до м. Львова, де її призначили бути директором школи для кандидатів у монашество у 1931—1939 рр.[1].

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Після вторгнення СРСР до Польщі на початку Другої світової війни органи НКВС СРСР закрили польські школи у м. Львові та не давали працювати сестрам-черницям. Марія Антоніна переїхала разом зі своїми черницями до Микуличина в грудні 1939 р. (або лютому 1940 р.)[1][7]. Радянська влада здійснювала напади на католицький монастир у Микуличині, потім влада СРСР націоналізувала його та вислала з нього черниць; їм було заборонено дотримуватися своїх релігійних звичок. Львів був захоплений Третім Рейхом у червні 1941 р., як початок реалізації плану «Барбароса». Через рік монахиня Кратохвіль була заарештована Гестапо 9 липня 1942 р. разом із шістьма іншими монахинями та кинута до в'язниці в м. Станиславові (нинішнє м. Івано-Франківськ), столиці «монашої католицької провінції» з численним польсько-єврейським населенням, захопленим у Станиславському гето. Черниць тримали в камері з десятками інших жінок[6]. Сестра Кратохвіль виступала проти жорстокого поводження з єврейськими жінками-в'язнями в установі Гестапо, ким керував один з організаторів Голокосту хауптштурмфюрер СС Ганс Крюгер[8]. Як покарання за «зухвалість», Кратохвіль зазнала жорстокого побиття. Повернувшись до тюремної камери вся закривавлена, вона вже не могла лежати на спині. Шість сестер-черниць були звільнені наприкінці вересня 1942 р., після тижнів допитів. Марія Антоніна померла від поранень 2 жовтня 1942 р. у лікарні[7] за п'ять днів після звільнення з в'язниці. Похована на Сапіжинському цвинтарі у Станиславові[7][1]. Сестра Кратохвіль була оголошена на 3-й міжнародній зустрічі Шалом покровителькою цього заходу, що відбувся в Сальвадорі в серпні 2000 р.[9]. Про її життя у 2001 р. вийшла коротка книга[5].

Витримуючи нелюдські умови (голод, побиття, катування, глузування), вона свідчила про християнську любов, віру та прощення; вона утішала своїх сестер-черниць та непритомних в'язнів. Через п'ять днів після звільнення з в'язниці вона померла від наслідків катувань та хвороби на тиф[1][10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е (англ.) School Sisters of Notre Dame. Blessed Maria Antonina Kratochwil SSND. Generalate, Via della Stazione Aurelia, 95 - 00165 Roma, Italia. Beatified with 108 martyrs of World War II by Pope John Paul II, in Warsaw, on June 13, 1999.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ (англ.) The 108 Polish martyrs. Secular Franciscan Order via Internet Archive.
  3. ↑ (англ.) Avenue of the Righteous (May 4, 2000). In memory of Sister Maria Antonina Kratochwil and all of the Polish priests and sisters who helped Jews in need. Internet Archive.
  4. ↑ пол. ZSSND, Zgromadzenie Sióstr Szkolnych de Notre Dame, лат. CPSSND, Congregatio Pauperum Sororum Scholarium de Notre Dame, англ. SSND, School Sisters of Notre Dame
  5. ↑ а б (пол.) Amata Kupka (2001). Błogosławiona siostra Maria Antonina Kratochwil. Wydaw. Duszpasterstwa Rolników. ISBN 978-83-88743-94-8. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 30 січня 2021.
  6. ↑ а б в (пол.) Dekanat konstanciński. Bł. Maria Antonina (Maria Anna) Kratochwil (1881, Witkowice - 1942, Stanisławów), męczennica, patronka Zgromadzenia Ubogich Sióstr Szkolnych de Notre Dame, wspomnienie. Konstancin-Jeziorna: Rzymskokatolicka Parafia pod wezwaniem św. Zygmunta. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
  7. ↑ а б в г (пол.) Paweł Brojek (2 жовтня 2013). Szykanowana przez Sowietów, torturowana przez Niemców. Bł. Maria Antonina Kratochwil. Fundacja 'Edukacja przez media'. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
  8. ↑ (англ.) Dieter Pohl. Hans Krueger and the Murder of the Jews in the Stanislawow Region (Galicia) (PDF). с. 12/13, 17/18, 21. Архів оригіналу (PDF file from Yad Vashem.org) за 14 березня 2015. Процитовано 30 січня 2021.
  9. ↑ (англ.) Shalom International (September 2015). Blessed Maria Antonina Kratochwil, School Sister of Notre Dame (1881-1942). A Patron of Shalom (PDF). Shalom News North America (SNAC). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2021.
  10. ↑ (англ.) AnnieSings (16 червня 2010). Sr M. Antonina "Maria Anna" Kratochwil. No. 53753361. Find A Grave Memorial.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (пол.) Hachulska Irena, «Świadectwo miłości: Maria Antonina Kratochwil — Siostra Szkolna de Notre Dame uświęcała życie, a męczeńską śmiercią dopełniła miary świętości». Hachulska, Irena. Opole: Zgromadzenie Sióstr Szkolnych de Notre Dame. Prowincja Polska, 1994 — ISBN 83-902832-0-4.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Антоніна_Кратохвіль&oldid=44190941