Маркін Олександр Андрійович
Олександр Маркін | ||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Андрійович Маркін | |||||||||||||
Народження | 10 жовтня 1949 | |||||||||||||
Магнітогорськ, СРСР | ||||||||||||||
Смерть | 2 вересня 1996 (46 років) | |||||||||||||
Санкт-Петербург, Росія | ||||||||||||||
Зріст | 181 см | |||||||||||||
Вага | 79 кг | |||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Олександр Андрійович Маркін (рос. Александр Андреевич Маркин, 10 жовтня 1949, Магнітогорськ — 2 вересня 1996, Санкт-Петербург) — радянський футболіст, нападник. Майстер спорту (1976).
Народився в Магнітогорську, армійську службу проходив в складі хабаровського СКА з другої групи «А» в 1968—1970 роках. Наступні чотири сезони відіграв у складі пермської «Зірки», став кращим бомбардиром першої ліги у 1974 році. Після того, як клуб очолив колишній півзахисник «Зеніту» Микола Самарін, перейшов у ленінградський клуб. У складі «Зеніту» Маркін за три роки забив 26 голів у 68 матчах. В осінньому чемпіонаті 1976 року, забивши 13 голів в 15 матчах, став вперше в історії «Зеніту» кращим бомбардиром чемпіонату, також став єдиним в історії клубу гравцем, який забив 4 м'ячі в одній грі. За підсумками сезону Маркін зайняв 4 місце в номінації «Кращий футболіст року» після Астаповського, Кіпіані та Блохіна, значився під № 2 у списку 33 кращих футболістів сезону.
Однак незважаючи на ці досягнення, Маркін не запрошувався до збірної СРСР, оскільки Лобановський, що її тренував, був одночасно і тренером київського «Динамо» і розглядав свій клуб як базовий. Цей факт, а також житлові та сімейні негаразди призвели до того, що Маркін став порушувати режим, втратив місце в складі і восени 1977 року був відрахований з команди. Наступні два сезони грав у ростовському СКА, після чого завершив кар'єру.
Повернувшись до Ленінграда, закінчив Інститут радянської торгівлі. Працював директором вагона-ресторану. 2 вересня 1996 року загинув в результаті пожежі у власній квартирі, не зумівши вибратися з неї, так як перебував у нетверезому стані.
Свого сина Едуарда назвав в честь Е. Стрєльцова.[1]
- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1976 (осінь) (13 голів)
- ↑ Санкт-Петербургские Ведомости No 111(2501) 22 червня 2001[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інформація на сайті ФК «Зеніт»
- Статистика на сайті zenit-history.ru
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)