Мальцев Анатолій Іванович

Мальцев Анатолій Іванович
рос. Анатолий Иванович Мальцев
Народився	14 (27) листопада 1909[1] Misheronskyd, Шатурський район, Московська область[2][3][4]
Помер	7 липня 1967(1967-07-07)[5][4][6] (57 років) Новосибірськ, РРФСР, СРСР[5]
Поховання	Південне кладовище[d][7]
Країна	СРСР
Діяльність	математик, політик, викладач університету
Alma mater	МДУ (1931)[8][4] Механіко-математичний факультет МДУd
Галузь	теорія моделей, алгебра[9], алгебра Лі, математична логіка[9], теорія груп і математика[9]
Заклад	Іванівський державний університет[4] Математичний інститут імені Стєклова[4] Інститут математики СВ РАН ім. С.Л. Соболєваd[4] Новосибірський державний університет[4]
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат
Вчене звання	професор, академік АН СРСР[d] і професор[d]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[8]
Науковий керівник	Колмогоров Андрій Миколайович
Аспіранти, докторанти	Єршов Юрій Леонідовичd[8] Mikhail Taitslind[8] Larisa Maksimovad[8] Глушков Віктор Михайлович[8] Dmitry Matveyevich Smirnovd[8] Igor Lavrovd[8]
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Діти	Беклемішева Людмила Анатоліївнаd Мальцев Аркадій Анатолійовичd Мальцев Іван Анатолійовичd
Родичі	Беклемішев Лев Дмитровичd і Мальцев Володимир Аркадійовичd
Нагороди

Анатолій Іванович Мальцев (27 листопада 1909 — 7 липня 1967) — радянський математик. Основоположник Сибірської школи «Алгебри і Логіки». Академік АН СРСР (1958).

Анатолій Іванович Мальцев народився в родині склодува Мішеронского скляного заводу Мальцева Івана Олександровича. Закінчив школу в 1927 році, після чого вступив в Московський університет. Навчаючись на четвертому курсі, почав працювати асистентом кафедри вищої математики Московського інституту технології зерна і борошна.

Після закінчення МГУ в 1931 Мальцев був направлений на роботу в Іваново, де працював спочатку асистентом кафедри вищої математики Енергетичного інституту, а потім перейшов на роботу в Іванівський державний педагогічний інститут, де працював до 1960 року.

З 1934 по 1937 рік Мальцев навчається в аспірантурі МДУ під керівництвом А. Н. Колмогорова. В 1937 Мальцев захищає кандидатську дисертацію «Абелева групи кінцевого рангу без кручення».

В 1936 Мальцев довів одну з основних теорем математичної логіки, відому зараз як «локальна теорема Мальцева». Створений ним метод «опису моделей» дозволив дати загальне вирішення низки проблем, раніше які розв'язувалися з часткових позицій.

C 1939 по 1941 Мальцев навчається в докторантурі Математичного інституту ім. В. А. Стеклова. В 1941у після захисту докторської дисертації «Структура ізоморфно представимих нескінченних алгебр і груп» він стає старшим науковим співробітником цього інституту.

В 1946у Анатолій Іванович отримує Сталінську премію 2-го ступеня за роботи в області теорії груп.

В 1953у Мальцева обирають членом-кореспондентом Академії Наук СРСР.

В 1956у за видатні заслуги в галузі науки Мальцеву присвоєно звання Заслуженого діяча науки РРФСР.

В 1958 академік М. А. Лаврентьєв запрошує Мальцева на роботу в Сибірський науковий центр. У тому ж році Мальцева обирають дійсним членом Академії наук СРСР.

В 1959у Мальцев переїжджає в Новосибірське Академмістечко. З 1960 по 1967 Мальцев завідує відділом алгебри Інституту математики СВ АН СРСР, а також завідує кафедрою алгебри та математичної логіки НГУ.

В 1964у Мальцеву присвоєно звання лауреата Ленінської премії за цикл робіт по застосуванню математичної логіки до алгебри та теорії моделей. В 1967у Мальцева нагороджують орденом Леніна.

• Біографія Анатолія Мальцева [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Публикации Анатолія Мальцева [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]