Малкога

Малкога яванська (Phaenicophaeus curvirostris)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Підродина:	Малкожині (Phaenicophaeinae)
Рід:	*Малкога (Phaenicophaeus)* Stephens, 1815^[1]

Види

Синоніми

Malcoha Schinz, 1821^[2]

Melias Gloger, 1827^[3]
Carpophaga Billberg, 1828^[4]
Alectorops J. Verreaux & E. Verreaux, 1855^[5]
Rhopodytes Cabanis & Heine, 1863^[6]
Poliococcyx Sharpe, 1873^[7]
Dryococcyx Sharpe, 1877^[8]
Urococcyx Shelley, 1891^[9]

Посилання

Вікісховище:	Phaenicophaeus
Віківиди:	Phaenicophaeus
EOL:	104217
ITIS:	553634
NCBI:	33594

Малко́га^[10] (Phaenicophaeus) — рід зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії^[11].

Опис

Малкоги — великі, довгохвості зозулі. Вони досягають довжини 38–50 см і ваги 57–190 г. Малкогам притаманний яскравий дзьоб, навколо очей у них ділянка голої шкіри. На відміну від багатьох інших зозуль, малкоги не практикують гніздовий паразитизм, а самі доглядають за пташенятами. Вони живуть у верхньому і середньому ярусі тропічного лісу, рідко спускаются на рівень підліску. Живляться деревними комахами і плазунами, яких ловлять, причаївшись серед листя. Гніздо майже пласке, чашоподібне, робиться з гілочок. В кладці 2-4 білих яйця. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами як самиці, так і самці.

Види

Виділяють шість видів:^[12]

Малкога яванська (Phaenicophaeus curvirostris)
Малкога білогруда (Phaenicophaeus pyrrhocephalus)
Малкога суматранська (Phaenicophaeus sumatranus)
Малкога сірочерева (Phaenicophaeus viridirostris)
Малкога таїландська (Phaenicophaeus diardi)
Кокиль (Phaenicophaeus tristis)

Етимологія

Наукова назва роду Phaenicophaeus походить від сполучення слів дав.-гр. φοινιξ — пурпуровий і φαω — блищати.^[13]. Назва "малкога" походить від сингальського слова на позначення білогрудої малкоги^[14].

Примітки

↑ J.F. Stephens: Phænicophæus. Malkoha. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 9: Aves. Cz. 1. London: Printed for G. Kearsley, 1815, s. 58.
↑ G. Cuvier & H.R. Schinz: Das Thierreich eingetheilt nach dem Bau der Thiere als Grundlage ihrer Naturgeschichte und der vergleichenden Anatomie. Cz. 1: Säugethiere und Vögel. Stuttgart: J.S. Cotta, 1821, ss. xxxvi, 665.
↑ C.W.L. Gloger. Etwas über einige ornithologische Gattungsbez nennungen. „Notizen aus dem Gebiete der Natur- und Heilkunde”. 16, ss. kol. 278, 1827.
↑ G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A.
↑ J. Verreaux & E. Verreaux. Notice sur le genre Phænicophæus, Vieill., Malcoha, Cuv.. „Revue et Magasin de Zoologie pure et appliquée”. 2^e Série. 7, s. 356, 1855.
↑ J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 1: Kuckuke und Faulvögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1862–1863, s. 61.
↑ R.B. Sharpe. On the Cuculidae of the Ethiopian Region. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 1873, s. 606, 1873.
↑ R.B. Sharpe. On the Birds collected by Professor J. B. Steere in the Philippine Archipelago. „Transactions of the Linnean Society of London”. Second Series (Zoology). 1, s. 321, 1877.
↑ G.E. Shelley: Catalogue of the Picariæ in the collection of the British Museum. Cz. 19. Printed by order of the Trustees: London, 1871, s. 398, seria: Catalogue of the Birds in the British Museum.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2022.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 300. ISBN 978-1-4081-2501-4.
↑ Anonymous (1998). Vernacular Names of the Birds of the Indian Subcontinent (PDF). Buceros. 3 (1): 53—109. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2010.

Джерела

Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
Del Hoyo, J., Elliot, A. & Sargatal, J. (Herausgeber) (1997). Handbook of the Birds of the World. Volume 4: Sandgrouse to Cuckoos. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-22-9

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Stephens-1] J.F. Stephens: Phænicophæus. Malkoha. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 9: Aves. Cz. 1. London: Printed for G. Kearsley, 1815, s. 58.

[Schinz-2] G. Cuvier & H.R. Schinz: Das Thierreich eingetheilt nach dem Bau der Thiere als Grundlage ihrer Naturgeschichte und der vergleichenden Anatomie. Cz. 1: Säugethiere und Vögel. Stuttgart: J.S. Cotta, 1821, ss. xxxvi, 665.

[Gloger-3] C.W.L. Gloger. Etwas über einige ornithologische Gattungsbez nennungen. „Notizen aus dem Gebiete der Natur- und Heilkunde”. 16, ss. kol. 278, 1827.

[Billberg-4] G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A.

[Verreaux-5] J. Verreaux & E. Verreaux. Notice sur le genre Phænicophæus, Vieill., Malcoha, Cuv.. „Revue et Magasin de Zoologie pure et appliquée”. 2^e Série. 7, s. 356, 1855.

[Cabanis&Heine-6] J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 1: Kuckuke und Faulvögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1862–1863, s. 61.

[Sharpe1873-7] R.B. Sharpe. On the Cuculidae of the Ethiopian Region. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 1873, s. 606, 1873.

[Sharpe1877-8] R.B. Sharpe. On the Birds collected by Professor J. B. Steere in the Philippine Archipelago. „Transactions of the Linnean Society of London”. Second Series (Zoology). 1, s. 321, 1877.

[Shelley-9] G.E. Shelley: Catalogue of the Picariæ in the collection of the British Museum. Cz. 19. Printed by order of the Trustees: London, 1871, s. 398, seria: Catalogue of the Birds in the British Museum.

[10] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[Payne-11] Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.

[ioc-12] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2022.

[13] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 300. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[14] Anonymous (1998). Vernacular Names of the Birds of the Indian Subcontinent (PDF). Buceros. 3 (1): 53—109. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2010.

[1]