Перейти до вмісту

Макс Курцвайль

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Макс Курцвайль
нім. Max Kurzweil
При народженніМаксиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль
Народження12 жовтня 1867(1867-10-12)
Бзенец, Моравія (нині район Годонін, Південноморавський край Чехія)
Смерть9 травня 1916(1916-05-09) (48 років)
 Відень
ПохованняГюттельдорферський цвинтарd
Національністьавстрієць
Країна Австрія[1]
Жанрживопис, естамп, ілюстрація
НавчанняАкадемія образотворчих мистецтв (Відень), Академія Жюліана
Діяльністьхудожник, рисувальник, графік
Напрямокмодерн, експресіонізм
ЧленВіденська сецесія
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], Vienna Museumd і Єльський центр британського мистецтваd
Нагороди

CMNS: Макс Курцвайль у Вікісховищі

Максиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль (нім. Max Kurzweil; 12 жовтня 1867, Бзенец, Моравія (нині район Годонін, Південноморавський край Чехія) — 9 травня 1916, Відень Австро-Угорщина) — австрійський художник-експресіоніст, ілюстратор.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Будинок Віденського сецесіону

Син фабриканта Карла Курцвайля та Марії Мартерер.

З 1879 року разом з родиною переїжджає до Відня, де вступає до шотландського коледжу.

Протягом 1886—1895 років навчається в Академії образотворчих мистецтв Відня, під керівництвом Християна Гріпенкерля та Леопольда Карла Мюллера. Пізніше продовжує навчання в паризькій Академії Жюліана.

У 1894 році вперше представляє свою роботу в Салоні.

З 1893 року живе в Парижі і Бретані, де знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Марі-Жозефіною Мартою Гійо, дочкою віце-мера Конкарно в Бретані. У 1895 вони одружуються.

Був одним з засновників Віденського сецесіону в 1897, редактором та ілюстратором журналу Ver Sacrum («Весна священна»)[3]. 1905 року отримує престижну премію «Villa Romana».

З 1909 року працює професором у Жіночій школі образотворчого мистецтва, в часи Першої світової війни працює військовим художником в Моравії.

Через часті приступи меланхолії та депресії, в 1916 році покінчив життя самогубством разом зі своєю ученицею та коханкою Елен Гегер.[4] Був похований на кладовищі Гюттельдорфер в сімейному склепі.

Попри його відносно коротку кар'єру, Курцвайла відносять до найвизначніших представників Віденського Сецесіону після Густава Клімта та Еґона Шіле.

Твори

[ред. | ред. код]

Найвідоміша робота художника «Дама в жовтій сукні» 1899 року, на картині зображена дружина Марта.[5]

  • «Візит» (Відень, приватна колекція), 1894, картон, олія, 24,5 х 30,5 см
  • «Дама в жовтій сукні» (Віденський музей, інв. № 117376), 1899, полотно, олія
  • «Der Brief II» (Музей образотворчих мистецтв Сан-Франциско), 1900, літографія, 19,5 х 22 см
  • «Подушка» (Художня галерея Нового Південного Уельсу), 1903, кольорова ксилографія, 28,6 х 26 см
  • «Розкол XVII. Виставка» (плакат), 1903, колір літографія, 189 х 63,5 см
  • «Портрет дами» (Лінц, замок-музей), 1905, полотно, олія, 100 х 70 см
  • «Mira Bauer» (Відень, Австрійська галерея Бельведер), 1908, полотно, олія, 66 х 52,5 см
  • «Bettina Bauer» (Відень, Австрійська галерея Бельведер), 1908, полотно, олія, 66 х 52 см
  • «Landschaft mit Salzstein» (Колорадо, США, приватна колекція), с. 1910, папір, акварель, 30 х 42,5 см

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Museum of Modern Art online collection
  2. http://www.moma.org/collection/works/33291
  3. Aeiou.at. Архів оригіналу за 6 листопада 2009. Процитовано 18 вересня 2014.
  4. «Нова німецька біографія», Берлін, 1982. Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 18 вересня 2014.
  5. Max Kurzweil

Посилання

[ред. | ред. код]