Майстер (персонаж)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (лютий 2021) |
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
Майстер — літературний персонаж роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».
Майстер — москвич, за професією колишній історик, людина високоосвічена, яка знає кілька іноземних мов. Вигравши в лотерею велику суму грошей, він зміг присвятити весь свій час написанню роману про Понтія Пілата та історії останніх днів життя Ієшуа Га-Ноцрі. Однак перша ж спроба опублікувати роман викликала хвилю критики з боку професійних літераторів. Через нескінченне цькування Майстер поступово з'їхав із глузду та в один з моментів відчаю спалив свій роман. Ці ж газетні статті навели одного зі знайомих Майстра на думку написати помилковий донос, щоб дістати його квартиру. У результаті розслідування Майстер був звільнений, але, втративши квартиру, гроші та сенс життя, він вирішує знайти спокій у клініці для душевнохворих. Історія роману зацікавила Воланда. Він повертає спалені рукописи, а також надає Майстру і його коханій Маргариті місце вічного спокою і усамітнення.
Про себе майстер говорить: «У мене немає більше прізвища». У романі це прізвисько пишеться з малої літери.
Майстер у російській та світовій літературі став символом художника, творця в широкому розумінні слова, який своїми творами ввійшов у конфлікт з офіційною культурою свого часу. У випадку бу��гаковського героя майстер увійшов у конфлікт із соціалістичним реалізмом.
«Зловісний зміст (поняття майстер) стає очевидним, якщо врахувати, що Система мала на увазі під ним письменників, які готові наступити на горло своїй пісні і створювати бажані їй творіння», — пише критик-булгаковед Альфред Барков[1].
Існує трактування, за яким завершення роману може лише на перший погляд здатися оптимістичним: Пілат пішов з Ієшуа, Майстер отримав спокій. При втечі з Москви, у польоті сатани з почтом перетворюється все — змінюється Маргарита, змінюється сам Воланд, стає красивий Бегемот, з гаер в лицаря перетворюється Коров'єв, постає у своєму справжньому образі Азазелло. Змінюються всі — крім Майстра. Майстер змінюється лише в одязі. Ні очі, ні обличчя, ні душа у нього не змінюються. У нагороду, яку складно назвати такою, Майстер отримує не світло, а спокій, і його віддано в руки відьми Маргарити. В останній появі Майстра в романі ми бачимо людину, яка обросла бородою та залякано озирається, яку за руку веде Маргарита. Таку нагороду можна назвати покаранням, тому що майстру дано Ніщо і він покинутий в небуття.
Насправді фінал Майстра трагічний, тому що диявольські дари будуть не втішати, а мучити. Воланд маскується й на прощання говорить, що піднесені їм дари не тільки і не стільки від нього самого, скільки від Ієшуа: «те, що я пропоную вам, і те, про що просив Ієшуа за вас же». До того ж, з фіналу роману виявляється, що Майстер більше не в силах написати ще що-небудь. Він висушений до дна як творча особистість. Тобто, на відміну від Фауста Гете, Майстер не прощений, а всього лише нагороджений мороком спокою.
Дуже важливо зрозуміти, за що Воланд «нагороджує» таким чином Майстра. Майстер створив літературний твір, але не довів справу до кінця, злякавшись і знищивши роман. Кінцева мета появи Майстра, роману про Пілата — донести до людей слово сатани, виправдати, відбілити себе в очах тих, кого диявол ненавидить. Це не відбулося. У результаті Воланд «нагороджує» Майстра відповідно до виконаної роботи. (див. Андрій Кураєв «Майстер і Маргарита: за Христа чи проти?»).
Є припущення, що образ Майстра багато в чому автобіографічний — Михайло Булгаков також спалив першу редакцію свого роману й, навіть написавши його заново, розумів, що опублікувати такий ортодоксальний твір в СРСР 1930-х — 1940-х років майже нереально.
На думку аматора-літературознавця Баркова прототипом для Майстра також став Максим Горький — пролетарський письменник № 1[2]. Він навіть схильний вважати, що дата смерті Горького (1936 рік) і є час подій основної сюжетної лінії роману «Майстер і Маргарита»[3].
- Маргарита
- Іван Бездомний
- Почет Воланда
- Недобра квартира
- Музей Булгакова в Москві
- Дім Турбіних, літературно-меморіальний музей ім. М. Булгакова в Києві
- Майстер і Маргарита
- Булгаков Михайло Опанасович
- Булгакова Олена Сергіївна
- ↑ Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»: альтернативне прочитання розд.2[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»: альтернативне прочитання гл.23 [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Парадокси в романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.].