Перейти до вмісту

Лі Андерссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лі Андерссон
швед. Li Sigrid Andersson
 
Ім'я при народженні: швед. Li Sigrid Andersson
Народження: 13 травня 1987(1987-05-13)[1][2] (37 років)
Турку, Фінляндія[1]
Національність: фінські шведи[3]
Країна:  Фінляндія[4]
Освіта: Академія Обо
Партія: Лівий союз
Батько: Jan-Erik Anderssond
Нагороди:
Commander of the Order of the White Rose of Finland

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лі Сігрід Андерссон (швед. Li Sigrid Andersson; нар. 13 травня 1987, Турку, Фінляндія) — фінська ліва політична діячка, депутат парламенту Фінляндії (з 2015), голова партії Лівий союз (з 2016); член міської ради Турку. Міністр освіти Фінляндії в кабінеті Рінне з 6 червня 2019 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

З родини етнічних шведів. Народилася в Турку в сім'ї художника і скульптора Яана-Еріка Андерссона і журналістки Сів Скогман.

За її власними спогадами, коли їй було 16 років, вона вирішила вступити в молодіжну організацію Лівого союзу після читання газетних статей Пааво Аргінмякі[5], який тоді керував цією організацією. У 2010 році вона закінчила зі ступенем магістра політології Академію Або, де вивчала міжнародне право, права людини і питання біженців. Пройшла курси російської мови і культури.

У 2012 році вийшла написана нею і двома співавторами книга про правий екстремізм і популізм у Фінляндії; презентації цієї книги неодноразово зривали представники описаних у ній ультраправих рухів.

На парламентських виборах 2015 року була обрана депутаткою едускунти від виборчого округу Варсинайс-Суомі, після виборів обрана заступницею голови парламентської групи Лівого союзу. Член парламентського комітету з питань культури.

У лютому 2016 року 28-річна Андерссон заявила про намір балотуватися на пост голови партії Лівий союз[6] і на неофіційних виборах 6 червня 2016 року отримала 3913 (61,85 %) голосів, після чого інші кандидати зняли свої кандидатури. На партійному з'їзді, що проходив у Оулу, 11 червня 2016 року Андерссон була обрана головою (лідером) партії, змінивши на цьому посту Пааво Аргінмякі. За словами Андерссон, метою партії є перетворення Фінляндії «в суспільство, в якому потреби громадян і права людини важливіші за гроші»[5].

У листопаді 2019 року була переобрана головою партії, при цьому інших претендентів на цей пост не було[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Finnish MP databaseЕдускунта.
  2. ČSFD — 2001.
  3. HS: Vem är årets finlandssvensk? // HufvudstadsbladetГельсінкі: KSF Media, 2017. — ISSN 0356-0724; 1237-9034; 2243-0938
  4. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  5. а б Ли Андерссон избрана председателем Союза левых сил: «Мудрость не скрывается в лидерах» // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 11 червня 2016. }}
  6. STT: Li Andersson lähtee vasemmistoliiton puheenjohtajakilpaan. Yle Uutiset. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  7. Ли Андерссон переизбрана главой Союза левых сил. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.