Ліквідація неписьменності

Ліквідація неписьменності, скорочено: «лікне́п» — культурно-освітня кампанія; її здійснювала більшовицька партія у 20–30-ті роки XX ст.; кампанію спрямовано подолати неписьменність серед широких верств населення, передусім сільського.

Як дієслово, у сучасній українській мові лікнеп означає навчати того, чого хтось не знає, на чому він погано розуміється^[1]. Як іменник лікнеп означає «інформувати певний гурт людей щодо певного явища або проблеми».

В Україні людей навчали грамоти через мережу товариства «Геть неписьменність»; його створено 1923 року. У 1936 році його ліквідовано як таке, що виконало свою роль.

За всесоюзним переписом населення 1936 року, 85,3 % людей в Україні були письменними проти 57,5 % у 1926 році.

• Всеукраїнська надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності
• Надзвичайна комісія з ліквідації неписемності

• О. М. Мовчан. Ліквідація неписьменності (лікнеп), кампанії лікнепу в УСРР—УРСР [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 212. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• О. М. Мовчан. Ліквідація неписьменності (лікнеп) [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

• Український об'єднаний портал^{[недоступне посилання з липня 2019]}