Лясковичі (Петриковський район)
|
село Лясковичі | ||||
| Транслітерація назви | Liaskavičy | |||
|---|---|---|---|---|
 Церква у селі | ||||
| Основні дані | ||||
| людини)_region:BY_ 52°07′03″ пн. ш. 28°09′15″ сх. д. / 52.1175° пн. ш. 28.154166666667° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Петриковський | |||
| Перша згадка | XVI століття | |||
| Населення | 684 людини (2004) | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| Поштовий індекс | 247946 | |||
| Телефонний код | +375-2350 | |||
| Водний об'єкт | Прип'ять | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| Найближча залізнична станція | Копцевичі (22 км) | |||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 202 км | |||
  Лясковичі | ||||
  Лясковичі Лясковичі (Гомельська область) | ||||
 | ||||
 Лясковичі у Вікісховищі | ||||
Лясковичі (біл. Ляскавічи) — село, центр Лясковицької сільради Петриківського району Гомельської області Білорусі.
Біля села розташовані родовища торфу і сапропелі. На заході межує з лісом[1].
У 24 км на захід від Петрикова, 22 км від залізничної станції Копцевичі (на лінії Лунинець — Калинковичі), 214 км від Гомеля.
На півдні заплава річки Прип'ять і озеро Ветвіца, на півночі меліоративні канали.
На автодорозі Житковичі — Петриков. Планування складається з 3 майже паралельних між собою вулиць, орієнтованих широтно і забудованих щільно дерев'яними садибами.
За письмовими джерелами відоме з XVI століття як село в Мозирському повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
У 1626 році на кошти поміщика мерзлякуватий побудована церква на честь Пречистої Богородиці. Після 2-го розділу Речі Посполитої (1793 рік) в складі Російської імперії. У 1795 році володіння Ходкевичів. У 1850 році володіння Кіневічів. Офіцери Генерального штабу Російської армії, які знайомилися з цими місцями, відзначали відособленість села з видом непримітного хутора. За ревізійними матеріалами 1861 року відкрита школа, а в 1910 році — ще одна школа. Діяла тимчасова пристань. За відом��стями 1885 року працювала винокурня. Центр волості, у яку в 1885 році входили 11 селищ з 381 двором. У 1895 році побудовано нову будівлю церкви.
Згідно з переписом 1897 року діяв трактир. Поблизу пристань Кабачок на річці Прип'ять; відділення пошти.
З 20 серпня 1924 року до 2 квітня 1975 року та з 24 травня 1978 року центр Лясковицької сільради Петриківського району Мозирської (до 26 липня 1930 року і з 21 червня 1935 року до 20 лютого 1938 роки) округу, з 20 лютого 1938 року Поліської, з 8 січня 1954 року Гомельської областей.
У 1929 році організований колгосп. Під час Німецько-радянської війни в 1944 році окупанти частково спалили село. 100 жителів загинули на фронті. Згідно з переписом 1959 року центр радгоспу «Лясковічі». Діють середня школа, Будинок культури, бібліотека, аптека, лікарня, відділення зв'язку, їдальня, 4 магазини, швейна майстерня.
До складу Лясковицької сільради до 1934 року входило селище Бринів (зараз село Бринів).
В селі розміщується адміністрація нацпарку «Прип'ятський», є готель, музей природи і побуту (відкритий 2012 року)[2].
Проводиться щорічний фестиваль етнокультурних традицій «Поклик Полісся»[3].
- 2004 рік — 301 господарство, 684 жителя.
- 1700 рік — 27 дворів.
- 1795 рік — 29 дворів.
- 1811 рік — 34 двори.
- 1850 рік — 54 двори, 287 жителів.
- 1885 рік — 60 дворів, 361 житель.
- 1897 рік — 112 дворів, 693 жителя (згідно з переписом).
- 1908 рік — 147 дворів, 1137 жителів.
- 1925 рік — 175 дворів.
- 1959 рік — 1143 жителі (згідно з переписом).
- 2004 рік — 301 господарство, 684 жителі.
- Іван Михайлович Бамбіза — білоруський державний діяч.
-
Сквер біля музею
- ↑ Агрогородок Лясковичи. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- ↑ МУЗЕЙ ПРИРОДЫ И БЫТА В ДЕРЕВНЕ ЛЯСКОВИЧИ. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
- ↑ Фестиваль этнокультурных традиций «Зов Полесья» 2012. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.