Лисичинці
село Лисичинці | |
---|---|
Автобусна зупинка | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Скориківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040450110034240 |
Облікова картка | Лисичинці |
Основні дані | |
Населення | 477 |
Територія | 2.139 км² |
Густота населення | 223 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47810 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°40′53″ пн. ш. 26°0′39″ сх. д. / 49.68139° пн. ш. 26.01083° сх. д. |
Водойми | Млинський Потік |
Відстань до районного центру |
27 км |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б |
Карта | |
Мапа | |
|
Лиси́чинці (пол. Lisieczyńce) — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Лисичинської сільської ради, якій було підпорядковане с. Шельпаки.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Новосільської сільської громади. Розташоване на північному сході району.
Населення — 477 осіб (2001).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 475 | 99.58% |
білоруська | 2 | 0.42% |
Усього | 477 | 100% |
Поблизу Лисичинців виявлено археологічні пам'ятки періоду ранньої бронзи.
Перша писемна згадка — 1629 року.
Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
Перед початком Львівсько-Сандомирської операції в Лисичинцях розташовувалася редакція газети 1-го Українського фронту «За честь Батьківщини».
Є церква святого Василія Великого (1903, кам'яна; архітектор Василь Нагірний)
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967, скульптор обох — В. Бець).
- Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований вулиці Шевченка, біля колишньої сільради.
Встановлений 1957 р. Скульптор – В. Бец (Львів).
Погруддя – бетон, постамент – камінь.
Погруддя – 1,2 м, постамент – 2,2 м.[2][3].
Діють загальноосвітня школа, Будинок культури, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, ТОВ «Нове життя», кам'яний кар'єр.
- Володимир Бець - український скульптор ,
- художник Г. Мерещак,
- професор А. Пастушенко.
Перебував громадсько-політичний діяч К. Лоський.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 85. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147
- Радих О. «Над Млинським потоком». — 2004.
- Мельничук Б., Петраш Б., Уніят В. Лисичинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 126. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Бігус М., Мельничук Б. Лисичинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 361. — ISBN 966-528-199-2.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |