Ленінградсько-Новгородська операція
Ленінградсько-Новгородська операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Німецько-радянська війна | |||||||
Ленінград радіє. Облога знята. Лютий 1944 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
Говоров Л. О. Мерецков К. П. Попов М. М. Трибуц В. П. |
Модель Вальтер Георг фон Кюхлер | ||||||
Військові сили | |||||||
822 100 о/с[2] 20.183 гармат та мінометів, 1580 танків і САУ |
741 тис. о/с бл. 10 тис. гармат та мінометів, 385 танків та штурмових гармат, 370 літаків | ||||||
Втрати | |||||||
313 953 з них: 76 686 чоловіків — безповоротні втрати |
13 410 чоловік вбито, 52 237 поранені та 11 329 зниклі безвісти Всього: 76 976[3] |
Ленінгра́дсько-Новгоро́дська опера́ція (14 січня — 1 березня 1944) — стратегічна наступальна операція радянських військ на північному фланзі Східного фронту Другої світової війни, що проводилася військами Ленінградського (генерал армії Говоров Л. О.), Волховського (генерал армії Мерецков К. П.) і 2-го Прибалтійського (генерал армії Попов М. М.) фронтів у взаємодії з Червонопрапорним Балтійським флотом (адмірал Трибуц В. П.) і авіацією далекої дії (маршал авіації Голованов О. Є.), частина битви за Ленінград у 1941—1944 роках.
Перед радянськими військами ставилося завдання розгромити німецьку групу армій «Північ» (16 А і 18 А), повністю зняти блокаду Ленінграда і звільнити Ленінградську область від німецьких військ.
В рамках даної операції проведені фронтові наступальні операції:
- Красносельсько-Ропшинська (14.01.44-30.01.44);
- Новгородсько-Лузька (14.01.44-15.02.44, Волховський);
- Кінгісеппсько-Гдовська (01.02.44-01.03.44, Ленінградський);
- Староруссько-Новоржевська (18.02.44-01.03.44, 2-й Прибалтійський).
- ↑ Більша частина сучасної Новгородської області та частини Псковської області на той час належали до Ленінградської області.
- ↑ На основі: Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — Ленинградско-Новгородская стратегическая наступательная операция
- ↑ За радянськими даними: 90 000 вбитих, 7 200 полонених та 464 танки
- Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
- Мировая война. 1939–1945. — М. : ООО «��здательство ACT», 2000. — 736 с. — (Военно-историческая библиотека) — 6000 прим. — ISBN 5–17–000339–0. (рос.)
- Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941–1945 / М.Л. Дударенко, Ю.Г. Перечнев, В.Т. Елисеев и др. — М. : Воениздат, 1985. — 598 с. (рос.)
- Казаков М., Великая победа под Ленинградом, «ВИЖ», 1964, № 1,
- Козлов Л., Сокрушительный удар по врагу, «ВИЖ», 1969, № 1.
- Вернер Хаупт, Группа армий Север. Бои за Ленинград.1941-1944, Центрполиграф, 2005
- Ленинградско-Новгородская операция (14.01.44-01.03.44) [Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Ленинградско -Новгородская наступательная операция [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- КП [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.], есть карты
- Боевой состав, численность войск и людские потери
- Ленинградско-Новгородская операция «Нева-2» [Архівовано 8 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Ленинградско-Новгородская операция [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Ленинградско-Новгородская операция 1944 года