Лейф Сегерстам

Лейф Сегерстам
фін. Leif Selim Segerstam
Основна інформація
Дата народження	2 березня 1944(1944-03-02)[1][2][…]
Місце народження	Вааса, Вазаська губернія, Фінляндія[1]
Дата смерті	9 жовтня 2024(2024-10-09)[4] (80 років)
Місце смерті	Гельсінкі[4]
Причина смерті	пневмонія[5]
Громадянство	Фінляндія
Національність	фінські шведи[6]
Професії	диригент, композитор, піаніст, музикант, скрипаль, альтист
Освіта	Академія імені Сібеліуса, Джульярдська школа і Svenska normallyceumd
Вчителі	Йонас Кокконен
Інструменти	фортепіано, альт і скрипка
Жанри	симфонія
Magnum opus	Symphony No. 181 (Segerstam)d, Symphony No. 162 (Segerstam)d, Q2101330? і Symphony No. 4 (Segerstam)d
Нагороди	Commander of the Order of Cultural Meritd (2003) Nordic Council Music Prized (1999) Grand Prize of the Swedish Cultural Foundationd Finnish State Prize for Musicd Sibelius Medald
Батько	Selim Segerstamd
У шлюбі з	Minnaleena Segerstamd
Файли у Вікісховищі

Лейф Сегерстам (фін. Leif Segerstam; 2 березня 1944, Вааса — 9 жовтня 2024) — фінський диригент і композитор.

Лейф Сегерстам народився 2 березня 1944 року у Ваасі, Фінляндія.

Батько композитора, Селім Сегерстам, уроджений Сігфрідс (9 квітня 1904 р. Уусікірко — 2 жовтня 1963 р. Гельсінкі), навчався в Академії Сібеліуса, з 1947 року працював учителем в шведськомовній початковій школі в Гельсінкі, а також хоровим диригентом і керівником декількох хорів; робив аранжування народних пісень для хорового виконання, уклав збірку пісень Vår sångbok, опубліковану в 1952 році, на якому співали шведськомовні учні молодого покоління.

У 1962 році, будучи абітурієнтом Академії імені Сібеліуса, виграв національний конкурс піаністів імені Май Лінд. Потім закінчив академію, після чого стажувався у Джульярдській школі.

Очолював Симфонічний оркестр Віденського радіо (1975—1982), Симфонічний оркестр Фінського радіо (1977—1987), Данський національний симфонічний оркестр (1988—1995), Гельсінський філармонічний оркестр (1995—2007). Неодноразово гастролював у Росії. З 1997 року Сегерстам викладає диригування в Академії Сібеліуса.

Як композитор відомий, перш за все, численними симфоніями, написаними, як правило, для оркестру, що грає без диригента:^[7] в травні 2016 року їх були вже 300.^[8] Крім них, написав близько 30 струнних квартетів, численні концерти — 13 скрипкових (два останніх носять номера 12,222 і 13,333), 8 віолончельних, 4 альтовий, 4 фортепіанних і 3 для валторни.

Велика дискографія Сегерстама включає твори Альбана Берга, Йоганнеса Брамса (всі симфонії), Карла Біргера Блумдаля, Ріхарда Вагнера, Джона Корільяно, Еріха Вольфганга Корнгольда, Вітольда Лютославського, Густава Малера (всі симфонії з Данським національним симфонічним оркестром), Модеста Мусоргського, Пера Нергора, Карла Нільсена, Аллана Петтерссона, Ейноюгані Раутаваара (всі симфонії з декількома оркестрами), Ганса Ротта, Вольфганга Рима, Альбера Русселя, Яна Сібеліуса (всі симфонії з Данським національним симфонічним оркестром; всі симфонії з Гельсінським філармонічним оркестром), Олександра Скрябіна (всі симфонії), Флорана Шмітта, Альфреда Шнітке. Серед творів, вперше виконаних під керуванням Сегерстама, — Broken Chant Гії Канчелі.

Серед учнів Сегерстама, зокрема, Сусанна Мялккі, Саша Мякіля і Маркку Лааксо.

• сторінка на сайті Фінського центру музичної інформації