Перейти до вмісту

Латинський кубок 1952

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Латинський кубок 1952
Деталі турніру
ГосподарФранція
Дата25 червня —
29 червня 1952
Кількість команд4
Стадіони«Парк де Пренс» (Париж)
Призери
Переможець Іспанія «Барселона»
(2-й титул)
Фіналіст Франція «Ніцца»
3-тє місце Італія «Ювентус»
4-те місцеПортугалія «Спортінг»
Статистика турніру
Матчів зіграно4
Голів забито18 (4.5 за матч)
Найкращий бомбардир(и)Джамп'єро Боніперті
(3 м'ячі)
1951
1953

Четвертий розіграш Латинського кубка, що проводився з 25 червня по 29 червня 1952 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Країною-господаркою була Франція. Переможцем вдруге став італійський «Барселона».

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

Учасники

[ред. | ред. код]
Країна Команда Ліга
1 Італія «Ювентус» 1 місце чемпіонату Італії 1951-52
2 Іспанія «Барселона» 1 місце чемпіонату Іспанії 1951-52
3 Португалія «Спортінг» 1 місце чемпіонату Португалії 1951-52
4 Франція «Ніцца» 1 місце чемпіонату Франції 1951-52

Півфінали

[ред. | ред. код]
24.06.1952
«Барселона» Іспанія 4:2 (2:1) Італія «Ювентус»
(Протокол)
«Парк де Пренс», Париж
Арбітр: Франція Раймон Вісентіні

«Барселона»: Антоні Рамальєтс, Густаво Біоска, Хосе Марія Мартін, Хосеп Сегер, Андреу Бош, Хорді Вілья Солер, Естаніслао Басора, Хайме Ескудеро, Сезар Родрігес, Ладіслав Кубала, Едуардо Манчон, Тренер: Фердинанд Даучик

«Ювентус»: Джованні Віола, Ріно Ферраріо, Серджо Маненте, Альберто Бертуччеллі, Карл Оге Гансен, Альберто Піччініні, Джакомо Марі, Карл Оге Праст, Джамп'єро Боніперті, Йон Гансен, Ермес Муччінеллі, Тренер: Дьордь Шароші

24.06.1952
«Ніцца» Франція 4:2 (4:0) Португалія «Спортінг»
Дезіре Карре Гол 8'16'
Луїс Карнілья Гол 20'
Жан Куртуа Гол 43'
(Протокол)
Гол 62' Веріссіму Алвеш
Гол 64' Албану Перейра
«Парк де Пренс», Париж
Арбітр: Італія Рікардо П'єрі

«Ніцца»: Марсель Домінго, Сесар Гонсалес, Гі Пойтевін, Махамед Фіру, Антуан Боніфаці, Жан Бельве, Дезіре Карре, Жан Куртуа, Абделазіз Бен Тіфур, Луїс Карнілья, Жорж Чезарі, тренер: Нюма Андуар

«Спортінг»: Карлуш Гоміш, Жоакім Пачеку, Мануел Пассуш, Мануел Кальдейра, Жука, Веріссіму Алвеш, Рола, Маріу Пачеку Нобре, Мануел Васкеш, Жозе Травассуш, Албану Перейра. Тренер: Рендольф Галловей.

За третє місце

[ред. | ред. код]
28.06.1952
Італія «Ювентус» 3:2 (3:1) Португалія «Спортінг»
(Протокол)
Гол 30'78' Жоау Мартінш
«Парк де Пренс», Париж
Арбітр: Іспанія Мануель Асенсі Мартін

«Ювентус»: Джованні Віола, Ріно Ферраріо, Серджо Маненте, Альберто Бертуччеллі, Карл Оге Гансен, Альберто Піччініні, Паскуале Віволо, Джакомо Марі, Джамп'єро Боніперті, Йон Гансен, Ермес Муччінеллі, Тренер: Дьордь Шароші

«Спортінг»: Карлуш Гоміш, Жоакім Пачеку, Мануел Пассуш, Мануел Кальдейра, Жука, Веріссіму Алвеш, Рола, Жоау Мартінш, Мануел Васкеш, Жозе Травассуш, Албану Перейра. Тренер: Рендольф Галловей.

Фінал

[ред. | ред. код]
ВР 1 Іспанія Антоні Рамальєтс
ЗХ 2 Іспанія Чече Мартін
ЗХ 3 Іспанія Густаво Біоска
ЗХ 4 Іспанія Хосеп Сегер
ПЗ 5 Іспанія Андреу Бош
ПЗ 6 Іспанія Хайме Ескудеро
НП 7 Іспанія Естаніслао Басора
НП 8 Іспанія Сезар Родрігес
НП 9 Угорщина Ладіслав Кубала
НП 10 Іспанія Еміліо Альдекоа
НП 11 Іспанія Едуардо Манчон
Тренер:
Чехословаччина Фердинанд Даучик
ВР 1 Франція Марсель Домінго
ЗХ 2 Франція Мохамед Фіру
ЗХ 3 Аргентина Альфонс Мартінес
ЗХ 4 Франція Панчо Гонсалес
ПЗ 5 Франція Гай Пойтевен
ПЗ 6 Франція Жан Бельве
НП 7 Франція Жан Куртуа
НП 8 Люксембург Віктор Нюренберг
НП 9 Данія Дезіре Карре
НП 10 Франція Антуан Боніфасі
НП 11 Франція Абделазіз Бен Тіфур
Головний тренер:
Франція Нюма Андуар

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Джамп'єро Боніперті — найкращий бомбардир турніру
Місце Гравець Голи
1 Італія Джамп'єро Боніперті («Ювентус») 3
2 Іспанія Естаніслао Басора («Барселона») 2
Португалія Жоау Мартінш («Спортінг»)
Франція Дезіре Карре («Ніцца»)

Джерела

[ред. | ред. код]