Куліш Ігор Михайлович

Ігор Куліш
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Михайлович Куліш
Народження	27 червня 1964(1964-06-27) (60 років)
	Луганськ, Українська РСР, СРСР
Зріст	183 см
Вага	78 кг
Громадянство	СРСР  Росія  Болгарія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
	«Кубань»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1981 «Цемент» (Н) 13 (-10) 1982—1983 «Кубань» 0 (0) 1984 «Зоря» (В) ? (0) 1987 «Дружба» (М) ? (-?) 1987—1988 «Кубань» 32 (-37) 1989 «Дружба» (М) 25 (-?) 1990—1991 «Чорноморець» (Б) 1 (-?) 1990—1991 →  «Слинчев Бряг» 31 (-?) 1991—1992 «Ботев» 15 (-?) 1992—1993 «Локомотив» (Пл) 0 (0) 1993—1994 «Септемврі» ? (-?) 1994 «Аласкан» ? (-?) 1995—1996 «Малінді» ? (-?) 1996 «Спартак» (В) ? (-?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ігор Михайлович Куліш (нар. 27 червня 1964, Ворошиловград, УРСР) — радянський, російський та болгарський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря. Протягом 8 років тренував воротарів софійського «Левські». Також має болгарське громадянство

З 13-річного віку займався футболом у «Кубані»^[1]. У 1981 році провів 13 матчів за новоросійський «Цемент». З 1982 по 1983 рік перебував у складі «Кубані», однак на поле не виходив, оскільки був дублером Володимира Пільгуя. У сезоні 1984 року перебував у заявці ворошиловградської «Зорі». У сезоні 1987 року спочатку виступав за майкопську «Дружбу», потім повернувся в «Кубань» де й дограв сезон, провів 5 поєдинки, в яких пропустив 3 м'ячі, став чемпіоном РРФСР^[2].

У 1988 році зіграв за «Кубань» 27 матчів у першості^[3] та 2 поєдинки (пропустив 1 м'яч) провів у Кубку СРСР^[4]. У 1989 році знову виступав за «Дружбу», взяв участь в 25 матчах команди.

У 1990 році на запрошення Івана Вутова перебрався в «Чорноморець» (Бургас). Однак трансфер основного гравця Любомира Шейтанова зірвався, через що Ігор Куліш зіграв за «Чорноморець» лише 1 матч. Згодом його відправили в оренду до «Слинчев Бряг», де зіграв 31 матч в групі Б й був стабільним гравцем основного складу. У сезоні 1991/92 років захищав кольори пловдивського «Ботева», в складі якого зіграв 15 матчів у Вищій лізі Болгарії, ще 2 поєдинки провів у Кубку Інтертото^[5]. Проте Ігор був незадоволений своїм статусом і вирішив перебратися до принципового суперника «Ботева», «Локомотив». Але за «локомотивів» грав рідко, оскільки основним воротарем залишався Васко Васильєв. У сезоні 1993/94 років виступав за «Септемврі» (Софія).

За допомогою Йордана Стойкова переїхав спочатку до кенійського «Аласкан», а потім — танзанійського «Малінді». Разом з «Малінді» вигравав Кубок та Суперкубок країни. Футбольну кар'єру завершив у «Спартак» (Варна).

По завершенні кар'єри гравця залишився в «Спартаку» тренером воротарів. На аналогічній посаді працював в «Славії» (Софія), «Локомотиві» (Пловдив), «Вітоші» (Бистриця), а також в юнацькій та молодіжній збірній Болгарії.

Старша донькака Юлія одружена з вокалістом групи D2 Деяном Каменовим.

• Чемпіонат РРФСР
  • Чемпіон (1): 1987

• Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті playersfootball.ru (рос.)
• Профіль тренера [Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.