Перейти до вмісту

Кузьма Ковачич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кузьма Ковачич
Народився1952
Хорватія
Діяльністьскульптор, art educator, викладач університету
Галузьскульптура[1] і сакральне мистецтво[1]
Знання мовхорватська[1]
Нагороди
Орден Вранішньої зірки (Хорватія)defaultОрден Вранішньої зірки з Марко Маруличем
Орден Вранішньої зірки (Хорватія)defaultОрден Вранішньої зірки з Марко Маруличем

Кузьма Ковачич (нар. 6 червня 1952 року [2]) — хорватський скульптор і професор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кузьма Ковачич народився 6 червня 1952 року на острові Хвар. Там він закінчив гімназію. У 1976 році закінчив Академію образотворчих мистецтв у Загребі і отримав ступінь бакалавра в галузі скульптури. Працює в Загребському університеті. Професор скульптури в Академії витончених мистецтв Сплітського університету. На парламентських виборах 2011 року був включений у список кандидатів.

Скульптор — автор близько сорока персональних виставок, його твори експонувалися в багатьох групових виставках у країні і за кордоном. Працює у всіх скульптурних жанрах.

Творчість

[ред. | ред. код]

Кузьма Ковачич є автором вівтаря в Хварському соборі, статуї папи Івана Павла ІІ у Сельці на острові Брач, пам'ятників Франьо Туджмана у Шкабрні та Загребі, пам'ятника Антуну Михановичу в Гаті біля Оміша, статуї Діви Грабовчевої біля Прозор-Рами, вівтарний рельєф у церкві Пресвятої Богородиці Свободи в Загребі та багато інших. Ковачич — автор перших золотих і срібних монет Республіки Хорватія, розробляв також монети хорватських кун (1, 2, 5, 10, 20, 50 ліп і 1, 2, 5 і 25 кун).[3] Роботи скульптора неодноразово виставлялися в Хорватії і за кордоном.

Досягнення. Відзнаки

[ред. | ред. код]

Кузьма Ковачич нагороджений трьома національними нагородами, яких його удостоїв президент Франьо Туджман. Ковачич — голова філії Хорватської академії наук і мистецтв у Хварі. З 2020 року він — дійсний член Хорватської академії наук і мистецтв.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Borovac, Marina (29 травня 2014). 20 years of kuna — who are the authors of currency we use today. Večernji list. Архів оригіналу за 22 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]