Крістоф Бокарн
| Крістоф Бокарн | |
|---|---|
| Christophe Beaucarne | |
 | |
| Дата народження | 24 вересня 1965 (59 років) |
| Місце народження | Брюссель, Бельгія |
| Громадянство | .svg){kind=small} Бельгія |
| Професія | оператор |
| Роки активності | 1988 — наш час |
| Член у | Асоціація французьких кінооператорів |
| IMDb | ID 0064290 |
| Нагороди та премії | |
| Магрітт (2011) | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Крістофа Бокарна |
Крісто́ф Бока́рн (фр. Christophe Beaucarne; нар. 24 вересня 1965, Брюссель, Бельгія) — бельгійський кінооператор.
Крістоф Бокарн народився 24 вересня 1965 року в Брюсселі, Бельгія. Його батько — відомий бельгійський поет і музикант Жулос Бокарн[fr][1]. У 1990 році Крістоф Бокарн отримав диплом Вищого Національного інституту виконавських видів мистецтва і техніки мовлення (фр. Institut national supérieur des arts du spectacle et des techniques de diffusion, INSAS) у Брюсселі, після чого переїхав до Парижа, де мешкав на Монмартрі.
Операторську кар'єру Крістоф Бокарн почав, співпрацюючи з французькими режисерами як помічник оператора, перш ніж стати головним оператором фільму Жана-Марі Пуаре «Між ангелом і бісом» (1995)[1]. В подальшому співпрацював з такими режисерами, як Ксав'є Джаннолі, Ален Корно, Жако ван Дормель, Матьє Амальрік, Анн Фонтен та ін., та зняв понад 50-ти фільмів. Також Бокарн знався у кількох фільмах як актор.
У 2011 році за операторську майстерність у фільмі Жако ван Дормеля «Пан Ніхто» Крістоф Бокарн здобув бельгійську національну кі��опремію «Магрітт». Також він був чотири рази, у 2010-11, 2015 та 2017 роках, номінований як найкращий оператор на здобуття французької кінопремії «Сезар».
Крістоф Бокарн є членом Бельгійської спілки кінооператорів (англ. The Belgian Society of Cinematographers, SBC) та Французької асоціації кінооператорів (фр. Association Française des directeurs de la photographie Cinématographique, AFC)[2].
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | |
|---|---|---|---|---|
| 1990 | Слава мого батька | La gloire de mon père | Ів Робер | |
| 1994 | к/м | Бонжур | Bonjour | Гійом Маландрен |
| 1995 | Між ангелом і бісом | Les anges gardiens | Жан-Марі Пуаре | |
| к/м | Артур | Arthur | Феліція Дютертрі, Франсуа Рабе | |
| к/м | Мені дуже подобається те, що ви робите | J'aime beaucoup ce que vous faites | Ксав'є Джаннолі | |
| 1997 | Ми все ще тут | Nous sommes tous encore ici | Анн-Марі М'євіль | |
| 1998 | Красиві, багаті і т. д. | Riches, belles, etc. | Банна Ґодійо | |
| Прибульці 2: Коридори часу | Les couloirs du temps: Les visiteurs II | Жан-Марі Пуаре | ||
| к/м | Інтерв'ю | L'interview | Ксав'є Джаннолі | |
| 1999 | Війна в горах | La guerre dans le Haut Pays | Франсіс Рессер | |
| Усі купатися | Tout baigne! | Ерік Ківанян | ||
| Дилетантка | La dilettante | Паскаль Тома | ||
| 2000 | Сучасне життя | La vie moderne | Лоранс Ферейра Барбоза | |
| Після примирення | Après la réconciliation | Анн-Марі М'євіль | ||
| 2001 | Божевільний день середа | Mercredi, folle journée! | Паскаль Тома | |
| Кохання | De l'amour | Жан-Франсуа Ріше | ||
| Стадіон Вімблдон | Le stade de Wimbledon | Матьє Амальрік | ||
| 2002 | Жінки... чи діти спочатку | Les femmes... ou les enfants d'abord... | Мануель Пурьє | |
| Новий Жан-Клод | Le nouveau Jean-Claude | Дідьє Тронше | ||
| 2003 | Справжній чоловік | Un homme, un vrai | Арно Ларьє, Жан-Марі Ларьє | |
| Таємниця жовтої кімнати | Le mystère de la chambre jaune | Бруно Подалідес | ||
| 2004 | Короткі шляхи | Chemins de traverse | Мануель Пурьє | |
| 2005 | Малюй або займайся любов'ю | Peindre ou faire l'amour | Арно Ларьє, Жан-Марі Ларьє | |
| Прощавай, чорний дрізд | Bye Bye Blackbird | Робінсон Саварі | ||
| Парфуми дами в чорному | Le parfum de la dame en noir | Бруно Подалідес | ||
| 2006 | Кілька днів у вересні | Quelques jours en septembre | Сантьяго Аміґорена | |
| 2007 | Ірина Пальм | Irina Palm | Сем Гарбарський | |
| Внутрішній світ Мартіна Фроста | The Inner Life of Martin Frost | Пол Остер | ||
| 2008 | Париж | Paris | Седрік Клапіш | |
| 2009 | Коко до Шанель | Coco avant Chanel | Анн Фонтен | |
| Пан Ніхто | Mr. Nobody | Жако ван Дормель | ||
| 2010 | Турне | Tournée | Матьє Амальрік | |
| Поза законом | Hors la loi | Рашид Бушареб | ||
| 2011 | Моя частина пирога | Ma part du gâteau | Седрік Клапіш | |
| Курча з чорносливом | Poulet aux prunes | Венсан Паронно, Маржан Сатрапі | ||
| 2012 | Суперстар | Superstar | Ксав'є Джаннолі | |
| Зовсім як жінка | Just Like a Woman | Рашид Бушареб | ||
| Таємний потяг | Perfect Mothers | Анн Фонтен | ||
| 2013 | Історія кохання | Une histoire d'amour | Елен Фієр | |
| Піна днів | L'écume des jours | Мішель Гондрі | ||
| 2014 | Красуня і чудовисько | La belle et la bête | Крістоф Ганс | |
| Синя кімната | La chambre bleue | Матьє Амальрік | ||
| Джемма Боварі | Gemma Bovery | Анн Фонтен | ||
| Лондонські канікули | A Royal Night Out | Джуліан Джаррольд | ||
| 2015 | Надновий заповіт | Le tout nouveau testament | Жако ван Дормель | |
| 2016 | Самі в Берліні | Alone in Berlin | Венсан Перес | |
| Ілюзія кохання | Mal de pierres | Анн Фонтен | ||
| 2017 | Джанго | Django | Етьєн Комар | |
| Роден | Rodin | Жак Дуайон | ||
| Барбара | Barbara | Матьє Амальрік | ||
| 2019 | Крізь обрій | Le Milieu de l'horizon | Дельфін Леєрісей |
| Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Стокгольмський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 2010 | Найкращий оператор | Пан Ніхто | Перемога | |
| Премія «Сезар» | ||||
| 2010 | Найкраща операторська робота | Коко до Шанель | Номінація | |
| 2011 | Турне | Перемога | ||
| 2015 | Красуня і чудовисько | Перемога | ||
| 2017 | Ілюзія кохання | Номінація | ||
| 2018 | Барбара | Номінація | ||
| Премія «Магрітт» | ||||
| 2011 | Найкращий оператор | Пан Ніхто | Перемога | |
| 2014 | Піна днів | Номінація | ||
| 2016 | Надновий заповіт | Номінація | ||
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2014 | Найкращий кінооператор | Піна днів | Номінація | |
| 2017 | Ілюзія кохання | Номінація | ||
| 2018 | Барбара | Перемога | ||
- ↑ а б Belges en France par Jacques Mercier, éditions Lannoo Uitgeverij, 2006, ISBN 9782873864781, p. 47-48.
- ↑ Christophe Beaucarne, SBC. Afcinema. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 28.1.2017.
- ↑ Нагороди та номінації Крістофа Бокарна на сайті IMDb (англ.)
- Крістоф Бокарн на сайті IMDb (англ.)
- Крістоф Бокарн на сайті AlloCiné (фр.)
- Крістоф Бокарн в Інтернет-енциклопедії кінооператорів [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0hgrl4v · GND: 137273797 · ISNI: 0000000112907716 · J9U: 987007332122405171 · LCCN: no2007101497 · NKC: xx0162817 · NUKAT: n2008156097 · SUDOC: 076649954 · VIAF: 164709728 |
