Перейти до вмісту

Крупський Іван Васильович (льотчик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Васильович Крупський
Ім'я при народженніІвасик, Іванко
Прізвиськосокілорелас неба
Народження20 січня 1901(1901-01-20)
Римарівка
Смерть1988(1988)
Моніно
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище,
Військово-повітряна інженерна академія
Роки служби19221957
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор авіації
Командування9-й штурмовий авіаційний корпус
Війни / битвиНімецько-радянська війна
По відставцівикладач Військово-повітряної академії імені Ю. О. Гагаріна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»

Крупський Іван Васильович (нар. 20 січня 1901(19010120) — 1988) — радянський військовий льотчик, воєначальник, учасник Радянсько-фінської та Німецько-радянської воєн, командир 9-го Лодзинського штурмового авіаційного корпусу під час Другої світової війни, генерал-майор авіації.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Крупський Іван Васильович народився в селі Римарівка Гадяцького повіту Полтавської губернії у селянській родині[1]. Українець. Служити почав у РСЧА з вересня 1922 року. Член ВКП(б) з 1925 року[2].

Освіта

[ред. | ред. код]

До війни

[ред. | ред. код]

У РСЧА з вересня 1922 року служив червоноармійцем. Влітку 1923 р. вступив у Військово-підготовчу школу Червоного Повітряного флоту, переформовану в січні 1925 р. в Ленінградську військово-теоретичну школу ВПС РСЧА. Для подальшого навчання направлений в 1926 році в 1-ю військову школу льотчиків імені А. Ф. Мясникова, після закінчення якої був залишений у ній інструктором. Виконував обов'язки командира ланки і політрука ескадрильї, призначений командиром ланки в Ленінградський військовий округ, командиром загону. У жовтні 1931 р. прийнятий на КУНС при Військово-повітряній академії РСЧА ім. професора М. Є. Жуковського, після закінчення якої в квітні 1932 р. призначений командиром окремого артилерійського авіаційного загону. У березні призначений командиром ескадрильї, яка перебазувалася на Далекий Схід Росії до складу Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. Після проходження навчання у Вищій льотно-тактичній школі в липні 1938 р. призначений помічником командира 3-го штурмового авіаційного полку, а в листопаді — командиром 6-го штурмового авіаційного полку. У 1939 році став заступником командира і «врід» командира 52-ї штурмової авіаційної бригади в Омську, з серпня 1940 р. призначений в Білоруський Особливий військовий округ заступником командира 12-ї змішаної авіаційної дивізії у Вітебську.

Участь у війні

[ред. | ред. код]

Другу світову війну І. В. Крупський зустрів 22 червня 1941 р. на колишній посаді на Західному фронті, з вересня 1941 р. — став командиром 12-ї змішаної авіаційної дивізії. Брав участь в прикордонній битві, потім в Смоленській битві, у битві під Москвою. У квітні 1942 р. призначений заступником командувача ВПС 61-ї армії, в липні — командиром 3-го окремого тренувального навчального полку 1-ї повітряної армії цього ж фронту, у листопаді — командиром 299-ї штурмової авіаційної дивізії (з серпня 1944 — 11-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія).

Під час Курської битви та Білоруської стратегічної наступальної операції Крупський І. В. «... зумів правильно організувати бойову роботу штурмовиків, у наслідку чого було завдано великої шкоди живій силі і техніці противника, особливо в період боїв за місто Ніжин, за що дивізія отримала почесне найменування „Ніжинська“»
Оригінальний текст (рос.)
Из боевой характеристики: В ходе Курской битвы и Белорусской стратегической наступательной операции И. В. Крупский «…сумел правильно организовать боевую работу штурмовиков, в результате чего был нанесен большой урон живой силе и технике противника, особенно в период боев за город Нежин, за что дивизия получила почетное наименование „Нежинская“»

— з бойової характеристики

У серпні 1944 року І. В. Крупський — командир 1-го змішаного авіаційного корпусу (з вересня 1944 р. — 9-го штурмового авіаційного корпусу), який брав участь в операціях:

Після війни

[ред. | ред. код]

Після війни І. В. Крупський продовжував командувати корпусом в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині,

Помер у селищі Моніно.

Військове звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Президиум ВС СССР. Наградной лист. Орден Красной Звезды // Президиум ВС СССР : приказ № 1203 от 05.11.1942 г.. — Архив ЦАМО : 110, 1942. — Т. 33, вип. 682525, № 11788421. — С. 572. (рос.)
  2. а б Президиум ВС СССР. Наградной лист. Орден Красного Знамени / Военный Совет Брянского фронта // Президиум ВС СССР : приказ № 25/н от 10.03.1943 г.. — Архив ЦАМО : 535, 1943. — Т. 33, вип. 682526, № 16111165. — С. 10. (рос.)
  3. а б в г д е ж и к Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь» / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006 г. — Т. 2. — С. 388—390. — ISBN 5-901679-08-3. (рос.)
  4. Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945» / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985 г. — 598 с. (рос.)
  5. Командный факультет. Военно-Воздушная академия имени Ю. А. Гагарина. г. Москва. 2007 год. ЗАО СП «Контакт РЛ». − 367 с. / стр. 119 (рос.)
  6. Президиум ВС СССР. Наградной лист. — Архив ЦАМО : 38, 1945. — Т. 33, вип. 686046, № 46557193. — С. 11. (рос.)
  7. Президиум ВС СССР. Наградной лист. — Архив ЦАМО : 92, 1944. — Т. 33, вип. 686043, № 19634129. — С. 166. (рос.)
  8. Президиум ВС СССР. Наградной лист. — Архив ЦАМО : 38, 1945. — Т. 33, вип. 686046, № 46545318. — С. 3. (рос.)
  9. Президиум Верховного Совета СССР. Наградной лист. Орден Александра Невского / Военный Совет Центрального фронта // ВС Центрального фронта : приказ № 119/н от 28.07.1943 г.. — Архив ЦАМО : 744, 1943. — Т. 33, вип. 682526, № 16447294. — С. 46. (рос.)
  10. Верховный Совет СССР. Наградной лист / Президиум Верховного Совета СССР. — Архив ЦАМО, 1985. — № 73. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А.. Великая Отечественная война. 1941-1945. Большая биографическая энциклопедия. — М. : АСТ, 2013. — 829 с. — ISBN 978-5-17-078426-4. (рос.)
  • Л. Дударенко, Ю.Г. Перечнев, В.Т. Елисеев и др. Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941-1945. — М. : Воениздат, 1985. — 598 с. (рос.)
  • Коллектив авторов. История командного факультета Военно-Воздушной академии имени Ю. А. Гагарина / В. Е. Зенков. — М. : ЗАО СП «Контакт РЛ», 2007 год. — С. 119. — ISBN 5-902908-02-7. (рос.)
  • Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь» / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006 г. — Т. 2. — С. 388-390. — ISBN 5-901679-08-3. (рос.)
  • Коллектив авторов. «Великая Отече��твенная: Комдивы. Военный биографический словарь» / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С. 614-615. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]