Крило змінної стрілоподібності
Крило змінної стрілоподібності — тип конструкції літального апарата з нерухомим крилом, що дозволяє змінювати в польоті один з видів геометрії крила — стрілоподібність. На великих швидкостях польоту ефективніша велика стрілоподібність, а на малих (зліт, посадка) — менша.
Основною перевагою прямого (або з малою стрілоподібністю) крила є його високий коефіцієнт підіймальної сили. Недоліком, що зумовлює непридатність такого крила при коло-надзвукових швидкостях польоту, є різке збільшення коефіцієнта лобового опору при перевищенні критичного значення числа Маха. Тому пряме крило не може застосовуватися на літаках з високими швидкостями польоту. Водночас крило має ряд недоліків, серед яких знижена тримкість і погіршення стійкості і керованості літального апарата. Крило змінної стрілоподібності застосовувалося, зокрема для досягнення прийнятних параметрів дальності розбігу при зльоті, через низьку тягооснащеність (відношення тяги двигуна до маси літака).
Крило зі змінною стрілоподібністю складається з поворотних консолей (або поворотних частин крила — ПЧК), середньої частини крила (СЧК), центроплану і механізму повороту. Поворотні консолі за допомогою механізму повороту під час зльоту і посадки встановлюються в положення мінімального кута стрілоподібності, при крейсерському дозвуковому польоті вони переміщуються в деяке проміжне положення, а при польотах на надзвуковій швидкості — встановлюються в положення максимального кута стрілоподібності.
Літаки з крилом змінної стрілоподібності й досить високою максимальною швидкістю мають хороші злітно-посадкові характеристики. Наприклад, бомбардувальник Су-24 має максимальну швидкість 1700 км/год при стрілоподібності крила по передній кромці 69° і посадкову швидкість 280—290 км/год, при стрілоподібності 16° (проте, при кожній посадці використовуються гальмівні парашути)[1].
Недоліком крила із змінною стрілоподібністю є його значно більша вага і ускладнення конструкції як фюзеляжу, так і крила.
Тип | Походження | Клас | Роль | Поява | Статус | Всього | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Westland-Hill Pterodactyl[en] IV | Велика Британія | поршневий літак | експериментальний | 1931 | прототип | 1 | |
Messerschmitt P.1101 | Третій Рейх | реактивний літак | винищувач | 1945 | проєкт | 0 | Вибір однієї з трьох позицій крила відбувався на землі |
Vickers Wild Goose[en] | Велика Британія | БПЛА | експериментальний | 1950 | прототип | 1 | |
Bell X-5 | США | реактивний літак | експериментальний | 1951 | прототип | 2 | Розвиток Messerschmitt P.1101, що передбачав зміну положення крила в польоті |
Grumman XF10F Jaguar[en] | США | реактивний літак | винищувач | 1952 | прототип | 1 | |
Vickers Swallow[en] | Велика Британія | реактивний літак | авіалайнер | 1957 | проєкт | 0 | |
General Dynamics F-111 Aardvark | США | реактивний літак | багатоцільовий бойовий літак | 1964 | серійний | 563 | |
Су-17 | СРСР | реактивний літак | винищувач-бомбардувальник | 1966 | серійний | 2867 | |
Dassault Mirage G[en] | Франція | реактивний літак | винищувач | 1967 | прототип | 3 | |
МіГ-23 | СРСР | реактивний літак | винищувач | 1967 | серійний | 5047 | |
Dassault Falcon[en] 75 | Франція | реактивний літак | бізнес-джет | 1968 | проєкт | 0 | |
Ту-22М | СРСР | реактивний літак | стратегічний бомбардувальник | 1969 | серійний | 497 | |
Grumman F-14 Tomcat | США | реактивний літак | винищувач | 1970 | серійний | 712 | |
МіГ-27 | СРСР | реактивний літак | винищувач-бомбардувальник | 1970 | серійний | 1075 | |
Су-24 | СРСР | реактивний літак | тактичний бомбардувальник | 1970 | серійний | ~1400 | |
Panavia Tornado | Велика Британія, Німеччина, Італія | реактивний літак | багатоцільовий бойовий літак | 1974 | серійний | 992 | |
Rockwell B-1 Lancer | США | реактивний літак | стратегічний бомбардувальник | 1974 | серійний | 104 | |
Ту-160 | СРСР | реактивний літак | стратегічний бомбардувальник | 1981 | серійний | 36 |
- ↑ В. Ільїн, М. Левін. Бомбардувальники. — М.: Вікторія, АСТ, 1996. — Том 2. — C. 48