Перейти до вмісту

Красіїв

Координати: 49°3′42″ пн. ш. 25°1′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д. / 49.06167; 25.03028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Красіїв
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060310210069021 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Красіїв 
Основні дані
Засноване 1464 року
Населення 817 осіб (2003)
Територія 2.967 км²
Густота населення 275.7 осіб/км²
Поштовий індекс 48331
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°3′42″ пн. ш. 25°1′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д. / 49.06167; 25.03028
Водойми р. Золота Липа
Відстань до
районного центру
14 км
Най��лижча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
33 км
Місцева влада
Адреса ради 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Красіїв. Карта розташування: Україна
Красіїв
Красіїв
Красіїв. Карта розташування: Тернопільська область
Красіїв
Красіїв
Мапа
Мапа

CMNS: Красіїв у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Красі́їв — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа на сході району. До 2020 року адміністративний центр Красіївської сільської ради. До Красіїва приєднано хутір Сеньків. У зв'язку з переселенням жителів хутори Діброва, Підмонастирець, Під Яром виключені з облікових даних.

Населення — 817 осіб (2003).

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Красіїва виявлено археолологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури фракійського гальштату. У 1840-х роках знайдено скарб — 2281 римську монету 92-192 років, які зберігались[1] у Віденському природничому музеї.[2]

Перша писемна згадка — 1464 року[3].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», кооператива.

У травні 1943 р. були заарештовані 5 членів осередку ОУН; двоє з них загинули в німецькому концтаборі. Улітку 1943 р. із боївки самооборони почала творитися сотня УПА. В листопаді 1943 р. через село пройшов рейдом курінь “Бистрого” “Сірі вовки”. До цього підрозділу вступили Степан Воронюк та Степан Тримбалюк (1927 р. н., загинув у бою з німцями в 1944 р.).

В сотні “Тура” УПА перебувало 45 уродженців села.

У вересні 1944 р. в Марківському лісі під час бою з військами НКДБ в урочищі Романова долина загинуло 5 мешканців Красіїва: Іван Воронюк, Степан Грона, Данило Дубровський, Степан Підручний, Василь Пристай.

У селі було розміщено гарнізон військ НКДБ.

8 листопада 1944 сотня “Яреми” біля Красіїва напала на партактив з охороною НКДБ (понад 25 осіб). 13 листопада повстанці вступили у бій зі “стрибками” і партійним активом. За цей бій село було ��іддано каральній акції. 18 листопада спалено 118 дворів, вбито 16 осіб, серед них:

  • Михайло Грона;
  • Степан Кінаш;
  • Григорій та Микола Кухарі;
  • Олекса Налужний;
  • Степан Роїк;
  • Василь Тримбалюк;
  • Іван і Василь Цибульські.

У серпні 1945 р. гарнізон НКДБ спалив у Красіїві церкву, священика Ореста Погорецького заарештували і вивезли в концтабори Сибіру. Боротьба УПА на місцевих теренах тривала до 1952 року.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району[5].

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610694, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1993), капличка (1994), «фігура» Матері Божої.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (реставровано 1990), споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипана символічна могила УСС (1990).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Красіївське».

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. може, зберігаються
  2. Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 17.
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.299, №3210 (лат.)
  4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  7. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

Література

[ред. | ред. код]