Красногорське (Красногорський район, Удмуртія)
| село Красногорське | |
|---|---|
| Красногорское | |
 | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Красногорський район |
| Код ЗКАТУ: | 94230866001 |
| Код ЗКТМО: | 94630466101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1837 року |
| Населення | 4425 осіб (2010) |
| Поштовий індекс | 427650 |
| Телефонний код | +7 +7 34164 |
| Географічні координати: | 57°42′25″ пн. ш. 52°29′49″ сх. д. / 57.706944444444° пн. ш. 52.496944444444° сх. д. |
| Водойма | річки Лекма та Юкаменка |
| Відстань | |
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
177 |
| Вебсторінка | mo-krasno.ru |
| Мапа | |
  Красногорське  Красногорське | |
|
| |
|
| |
Красного́рське (рос. Красногорское) — село, центр Красногорського району.
Населення — 4425 осіб (2010[1]; 4559 в 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
В селі знаходиться Покровський храм збудований з червоної цегли в 1910 році на місці старої дерев'яної церкви.
В Красногорському діють середня школа та гімназія, 3 садочки, центр дитячої творчості, лікарня, клуб, бібліотека, молодіжний центр та комплексний центр соціального обслуговування. Серед підприємств працюють ТОВ «Енергія», ТОВ «Північ», ТОВ «Віра», філіал «Удмуртавтодор», дільниця Глазовських електромереж, газова дільниця «Удмуртгаз», лісництво.
Село було офіційно засноване указом В'ятської духовної консист��рії 1 квітня 1837 року. Спочатку воно називалось Святогорське і входило до складу Сюрзанської волості Глазовського повіту Вятської губернії. Тоді в поселенні проживало 51 особа, нараховувалось 10 будинків. 1891 року село стає волосним центром. У серпні 1918 року у Святогорському відбулось збройне повстання мешканців проти радянської влади. Але воно було придушене червоноармійцями з Глазова на чолі з Баришниковим. 1935 року село перейменоване в Баришниково — на честь першого секретаря Удмуртського обкому ВКП(б). Але після його арешту в кінці 1930-их років село перейменоване в Красногорське. В часи перебудови хотіли двічі повернути стару назву, але мешканці цього не підтримали.
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |