Перейти до вмісту

Константин Щербан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Константин Щербан
Constantin Şerban Basarab
Константин Щербан
Константин Щербан
Прапор
Прапор
Господар Волощини
квітень 1654 — січень 1657
Попередник: Матей Басараб
Спадкоємець: Міхня III
Прапор
Прапор
Господар Молдовського князівства
2 листопада 1659 — 21 листопада 1659
Попередник: Ґеорґій Ґіка
Спадкоємець: Стефаніца Лупу
Прапор
Прапор
Господар Молдовського князівства
січень 1661 — лютий 1661
Попередник: Стефаніца Лупу
Спадкоємець: Стефаніца Лупу
 
Народження: невідомо
Смерть: 1682
Польща
Країна:  Молдовське князівство
 Волощина
Батько: Раду Щербан X

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Константин Щербан (рум. Constantin Şerban Basarab, помер †1682) — господар Волощини (1654-1658), незаконнонароджений син волоського господаря Раду X Щербана. Дружина — Белаша.

Правління

[ред. | ред. код]

Став правителем Валахії 9 квітня 1654 після смерті Матея Басараба. 11 червня 1654 Порта затвердила обрання Константина Щербана на волоський престол. Спочатку він користувався розташуванням найманого війська. Але в лютому 1655 на вимогу боярства спробував скоротити число найманців, вони підняли заколот. На сторону солдатів перейшли селяни і городяни, які виступили проти боярства. Бунтівники обрали своїм ватажком господарського скарбника Хрізю.

Волоський господар Константин Щербан звернувся за допомогою до князя Трансильванії Дьєрдя Ракоці II і господаря Молдови. Союзники з великим військом вступили в Валахію. 26 червня 1655 в битві під селом Шопня, на річці Теляжене, 20-тисячне повстанське військо було розгромлене трансильвансько-молдавською армією. Хрізя був схоплений і ув'язнений. Однак повстання тривало аж до 1657, коли Хрізя втік з в'язниці в Трансильванію, де був схоплений і вбитий.

11 липня 1655 волоський господар Щербан уклав союзний договір з трансильванським князем Дьєрдем Ракоці II, визнаючи сюзеренітет Трансильванії. У січні 1658 Порта усунула господаря Константина Щербана від волоського престолу, який зайняв Міхня III (1658-1659), оголосивши себе сином волоського господаря Раду Міхні.

Щербан втік з Валахії в Трансильванію, де знайшов притулок при дворі свого союзника, князя Дьєрдя Ракоці II. У листопаді 1659 спробував захопити господарський престол Молдови, який займав з 2 по 21 листопада, але потім зазнав поразки від татар і був вигнаний. У квітні —травні 1660 безуспішно намагався зайняти волоський господарський престол. В кінці січня 1661 вдруге намагався зійти на молдавський престол, який займав з січня по лютий, але потім був розбитий татарами і втік до Польщі. Помер у 1682 у вигнанні в Польщі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Константин Щербан Басараб на «Родоводе». Дерево предков и потомков
  • Gheorghe I. Brătianu, Sfatul domnesc şi Adunarea Stărilor în Principatele Române, Bucharest, 1995
  • Constantin C. Giurescu, Istoria Bucureştilor. Din cele mai vechi timpuri pînă în zilele noastre, Bucharest, 1966, p. 73-75

Посилання

[ред. | ред. код]