Комоєдов Володимир Петрович

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Володимир Петрович Комоєдов
Народження	14 серпня 1950(1950-08-14) (74 роки) Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Росія
Приналежність	СРСР→ Росія
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1967—2004
Партія	Комуністична партія Російської Федерації
Член	Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd і Legislative Assembly of Perm Kraid
Звання	адмірал і адмірал[d]
Командування	Чорноморський флот Російської Федерації
Нагороди
kprf.ru/personal/komoedov
Комоєдов Володимир Петрович у Вікісховищі

Володимир Петрович Комоєдов ^[1] (14 серпня 1950, Нікополь, УРСР) — російський політичний і військово-морський діяч. Командувач Чорноморським флотом ВМФ Росії (1998—2002). Депутат Законодавчих зборів Пермського краю, член фракції КПРФ.

Народився 14 серпня 1950 року в місті Нікополі Дніпропетровської області Української РСР в сім'ї робітника.

Закінчив Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе (1967—1972), Вищі спеціальні офіцерські класи ВМФ (1976—1977), Військово-морську академію імені Маршала Радянського Союзу А. А. Гречко (1983—1985), Військову академію Генерального штабу Збройних Сил (1990—1992)^[1].

Командир мінно-торпедної бойової частини малого протичовнового корабля «МПК-85» (08.1972-1973), помічник командира сторожового корабля (1973—1974), командир малого протичовнового корабля «МПК-150» (1974-08.1976), командир малого протичовнового корабля (08.1977-1979), начальник штабу (1979—1981) і командир (1981-08.1983) дивізіону малих протичовнових кораблів, начальник штабу бригади протичовнових кораблів, командир бригади кораблів охорони водного району (07.1985-1987), начальник штабу Балтійської військово-морської бази (1987—1989), командир дивізії протичовнових кораблів (1989-08.1990), командир Балтійської ескадри різнорідних сил (06.1992-09.1994), командир Балтійської військово-морської бази (09.1994-04.1995), начальник штабу — 1-й заступник командувача Балтійським флотом (04.1996-08.1997), 1-й заступник командувача Північним флотом (08.1997-07.1998), командувач Чорноморським флотом (07.1998-10.2002)]], в розпорядженні Міністра оборони РФ (10.2002-2004).

У 2007 році був обраний депутатом Державної думи V скликання за виборчим списком КПРФ в Ленінградської області. Увійшов до складу Фракція КПРФ у Державній думі V скликання|фракції КПРФ. Член Державного комітету з оборони, член комісії з розгляду витрат федерального бюджету, спрямованих на забезпечення оборони і державної безпеки РФ^[1].

У березні 2009 року очолив передвиборний список КПРФ на виборах в Держрада Татарстану. КПРФ за офіційними даними отримала 11,15 % голосів, посівши друге місце після «Єдиної Росії» c 79,31 %. В результаті КПРФ отримала шість депутатських мандатів. Після закінчення виборів написав заяву про вихід з виборчого списку, передавши своє місце колишньому директору ВАТ «Домобудівний комбінат» Рафаїлу Нурутдінову.

9 липня 2011 року XI (позачерговим) з'їздом Загальноросійського громадського руху «На підтримку армії, оборонної промисловості та військової науки» обрано головою руху, змінивши на цій посаді В. І. Ілюхіна. Раніше, в лютому того ж року, на процесі «військового трибуналу Загальноросійського офіцерського зібрання у справі про протиправну і руйнівної ді��льності В. Путіна», де Ілюхін В. І. виступав в якості головного обвинувача, останній назвав Володимира Комоєдова в числі «кращих, найбільш авторитетних, талановитих воєначальників»

На парламентських виборах 2016 року очолив партійний список КПРФ по Криму, Севастополю і Калінінградській області, список КПРФ в Пермський парламент і був висунутий в одномандатному окрузі Севастополя. Його довіреною особою став колишній мер Москви Юрій Лужков. За підсумками виборів в окрузі набрав 24504 голосів і посів третє місце, поступившись представникам «Єдиної Росії» і «Партії Роста» Дмитру Бєлику та Олегу Ніколаєву. За підсумками виборів в Пермському краї отримав мандат депутата.

Одружений, має доньку.

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня,
• Орден «За військові заслуги»,
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня,
• Український орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 серпня 2000

Присвоєння військових звань:

• Капітан-лейтенант (1976, достроково),
• Контр-адмірал (1992),
• Віце-адмірал (1994),
• Адмірал (1999).

• Персональна сторінка на сайті КПРФ [Архівовано 5 Травня 2021 у Wayback Machine.]
• Розмова з країною веде В. П. Комоєдов [Архівовано 2 Лютого 2021 у Wayback Machine.] (відео)