Козачанський парк
| Козачанський парк | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| ворота парку | ||||
| 49°06′55.5″ пн. ш. 31°08′59.0″ сх. д. / 49.115417° пн. ш. 31.149722° сх. д. | ||||
| Тип | природоохоронні території України | |||
| Статус | Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення | |||
| Відкрито | XVII ст. 1960 р. (сучасний статус) | |||
| Площа | 51 га | |||
| Керівна установа | Козачанське СПТУ № 37 | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Україна Черкаська область, Звенигородський район, с. Козацьке | |||
  Козачанський парк Козачанський парк (Черкаська область) | ||||
 | ||||
 Козачанський парк у Вікісховищі | ||||
Козача́нський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Україні. Розташований у селі Козацьке Звенигородського району Черкаської області.
Площа 51 га. Охоронний режим встановлено як об'єктові природно заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 року № 105. Установа, землекористувач або землевласник, у віданні якої перебуває заповідний об'єкт,— Козачанське СПТУ № 37.[1]
Закладений у XVII ст. (один з найстаріших парків України). У XVIII ст. садиба належала князям Голіциним. Спочатку це був ботанічний сад з розсадником екзотичних рослин, оранжереями декоративних рослин, гідротехнічними спорудами для розведення риби. Починаючи з 80-х рр. XIX ст. було створено другу частину парку, завезено близько 80 видів дерев, споруджено ставки, штучні острови. У центральній частині парку був збудований палац у псевдоготичному стилі, поряд з яким був фонтан, неподалік фонтану на насипному пагорбі — парнас, була альтанка, а в глибині парку — фамільний склеп. Територія парку та двору була оточена цегляним парканом. У цьому маєтку князя Голіцина з 1797 по 1801 жив і навчав численних дітей родини відомий поет-байкар І. А. Крилов. Тут він писав байки, займався перекладами грецьких байок. Після приїзду з Козацького та публікації першої збірки він став відомим та шанованим письменником. У 1829 році князь Григорій Олександрович Голіцин, продав резиденцію таємному раднику Івану Івановичу Фундуклею з селами Княжею та Топильною. Згодом маєтності перейшли у власність онуки Голіцина, княгині Т. Г. Куракіної, вона була останньою власницею маєтку.
Нині ні палацу, ні альтанки з фамільним склепом не існує. Зараз залишились будинок управляючого, збудований у поєднанні архітектури класицизму та народної архітектури, будинок канцелярії, збудований у псевдоготичному стилі та інші господарські споруди.[2]
Сучасний парк розташований на схилах балок, перепад висот до 22 м. У парку є два ставки. Налічується 45 видів деревних рослин. Переважає ясен звичайний. Частину площ займають плодові сади. Є ясенево-кленова алея та захисна смуга з сосни звичайної. Збереглися вікові дерева ялини звичайної, сосни чорної, липи серцелистої, тополі білої, дуб Крилова віком до 200 років. Зараз парк у значній мірі заростає аборигенною рослинністю.[3]
Парк умовно можна поділити на 2 частини — південно-західний (регулярний напрям паркового будівництва) та північно-східний (ландшафтний). Високі естетичні якості парку зумовлені віковими насадженнями листяних і хвойних порід, а також особливим плануванням рельєфу, наявністю ставків. Парк поєднує європейські класичні та національні традиції.[4]
- ↑ Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
- ↑ Садово-паркова архітектура Черкащини. Архів оригіналу за 14 Квітня 2011. Процитовано 29 Вересня 2010.
- ↑ Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М.Г. — Черкаси : Брама-Україна, 2012. — С. 128. — ISBN 978-966-453-121-2.
- ↑ Клименко Ю. О. Козачанський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. — Т. 2. — С. 183.
- Бурій В. Козачанський парк // Бурій В. М. Вибрані тексти : статті, розвідки та замітки. Вип. 3 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2018. — С. 215. : іл.
- Бурій В. Садибний парк села Козацького // Валерій Михайлович Бурій [Текст] : біобібліогр. покажч. : тексти. - Черкаси : Вертикаль, 2013. - С.140-144. - ISBN 978-966-2783-16-2
- Бурій В. Парк села Козацького раніше називали другою «Софіївкою» / Валерій Бурій // Нова Доба (Черкаси). — 2007. — 4 груд. — С. 6. — (7 чудес Черкащини).
- Бурій В. Парк села Козацького / Валерій Бурій // Провінційна хроніка (Чигирин). — 2005. — 27 трав. — С. 3.
- Бурій В. Парк села Козацького / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2004. — 11 черв. — С. 4.
- Бурій В. Козацький парк / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1986. — 26 липня.
- Бурій В. Допомогти парку / Валерій Бурій // Черкаська правда. — 1986. — 29 жовтня.
- Бурій Валерій Михайлович. Байкар І.А. Крилов у Козацькому / Валерій Бурій // Місто робітниче : Ватутінська міська громадсько-політична газета. - 2017. - 18 серпня. - С. 4.