Ковальов Сергій Вікторович (альпініст)

Сергій Вікторович Ковальов
Сергій Вікторович Ковальов
Народився	13 серпня 1966 (58 років); Ленінськ-Кузнецький, Кемеровська область, Росія
Громадянство	Україна
Місце проживання	Україна
Діяльність	альпінізм
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Титул	десятиразовий чемпіон України з альпінізму
Посада	Голова Донецької обласної федерації туризму
Нагороди
Нагрудний знак «Шахтарська слава»	Нагрудний знак «Шахтарська слава»
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ковальов Сергій Вікторович.

Сергі́й Ві́кторович Ковальо́в (13 серпня 1966 р., м. Ленінськ-Кузнецький, Кемеровська область, СРСР) — десятиразовий чемпіон України, дворазовий чемпіон СНД, дворазовий чемпіон Москви з альпінізму, чемпіон і призер чемпіонату Росії з альпінізму. Понад 60 сходжень 5-6 категорій складності. Підкорив 5 восьмитисячників світу.

Життєпис

Закінчив 10 класів у середній школі м. Кіровське Донецької області (Українська РСР).

Навчався на гірничому факультеті в Донецькому політехнічному інституті.

Альпінізмом почав займатися в 1982 р. в школі. Перший тренер — Шестаков Микола В'ячеслав��вич.

Організатор Першої Донецької експедиції на Еверест і Першої Донецької Антарктичної експедиції.

Голова Донецької обласної Федерації альпінізму.

Керівник всіх експедицій проекту «Вугілля Донбасу на вершинах світу»:

2008 р — Перша Донецька експедиція на Еверест.
2009 р — Шахтарська експедиція на Тянь-Шань з першопроходженням на вершину Пік Шахтарів України
2010 р. — Перша Донецька Антарктична експедиція.
2011 р — Перша українсько-російська Гімалайська альпіністська експедиція «2 країни, 2 гори, єдина команда»
2012 р. — Друга Донецька експедиція на Еверест.

Ковальов С. В. є керівником великого екіпірувального Центру на Східній Україні — «Вертикаль».

Найкращі сходження

Пік Асан (4230 м), Памір, м-т Русяєва, 6-Б, 1991 р.
Пік 4810 м, Памір, м-т Кріцука, 6-Б, 1995 р.
Аннапурна (8091 м), Гімалаї, маршрут Бонінгтон, 1996 р.
Пік 4810, Памір, м-т Русяєва, 6-Б, 1997 р.
Пік Слєсова (4240м), Памір, м-т Мороза, 6-Б, 1997 р.
Чо-Ойю (8201 м), Гімалаї, 1997 р.
Пуморі (7138 м), Гімалаї, (південне ребро) 1998 р.
Спроба Еверест (8848 м), (з півночі), Гімалаї, рятувальні роботи до 8600 м, 1999 р. під час експедиції «Еверест-99», збірна України.
Спроба Лхоцзе (8516 м), (південна стіна) до 7400 м, Гімалаї, 2000 р., експедиція МНС Росії на Лхоцзе Середня.
Манаслу (8156 м), Гімалаї, (західна стіна, першопроходження), 2003 р.
Амін Бракк (5800 м), 6-Б, Пакистан, Каракорум, у складі команди Російського екстремального проекту, 2004 р.
Торрес-дель-Пайне (3050 м), (м-т Голаціо 6б/А4), Чилі, Патагонія, у складі команди Гірського клубу Москва, 2007 р.
Шиша Пангма (8027 м), Гімалаї, 2007 р.
Еверест (8848 м), Гімалаї, (з півдня по класиці), 2008 р., донецька експедиція.
Пік Вінсон (4892 м), Антарктида, 2010 р.
Пік Донбас (3126 м), Антарктида, Масив Вінсон, 2010 р.
Ама-Даблам (6812 м), Гімалаї, 2011 р.
Шиша Пангма (8027 м), Гімалаї, 2011 р.

Нагороди

Орден «За заслуги» III ст. (10 грудня 1996)^[1]
Орден «За мужність» ІII ст. (6 липня 1999)^[2]
Орден «За мужність» III ст. (9 жовтня 2001)^[3]
Почесний знак «Шахтарська слава» 3 ступеня
Почесний знак «Шахтарська слава» 2 ступеня

Примітки

Ресурси Інтернета

[1] Указ Президента України № 1181 / 96 від 10 грудня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“» (укр.)

[2] Указ Президента України № 805 / 99 від 6 липня 1999 року «Про відзначення Нагороди України учасніків Першої Української національної Експедиції на Еверест» (укр.)

[3] Указ Президента України № 942 / 2001 від 9 жовтня 2001 року «Про відзначення державними Нагороди України» (укр.)

[1]