Перейти до вмісту

Клод Гарамон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клод Гарамон
фр. Claude Garamont
Народився1499[1][2][…]
Париж[4]
Помер1561[1][2][…]
Париж[4]
Країна Франція
Діяльністьтипограф, друкар
Знання мовфранцузька

Клод Гарамо́н (фр. Claude Garamond; близько 1490, Париж — 1561) — паризький пуансоніст, друкар, одна з найважливіших постатей французького Ренесансу. Учень друкарів Антуана Ожеро[fr] та Сімона де Коліна[fr]. Пізніше він заснував невелику книгодрукарню неподалік від Сорбонни.

Творчість

[ред. | ред. код]

Вперше Гарамон зажив слави 1540-х роках, коли він викарбував Grecs du Roi — три грецькі курсиви для видання класиків, підтриманого королем. Пізніше Гарамон викарбував й інші шрифти, зокрема прямий. Його шрифти засновані насамперед на шрифтах Альда, але їм притаманна достатня оригінальність. У курсивах Гарамона вперше з'являються похилі великі літери, а також так звані завитки[en].

Через 60 років після смерті Гарамона пуансоніст Жан Жаннон повторив його прямий шрифт, однак у формах, ближчих до бароко, ніж до Ренесансу. Саме цей шрифт, загублений і забутий, був знову винайдений у першій половині XIX століття та помилково приписаний Клодові Гарамону. Помилка була виявлена 1927 року, однак за 5 років до цього фірма Monotype уже випустила нову версію шрифту Жаннона під назвою Garamond Roman. Саме це стало причиною того, що в XX столітті під одною назвою було випущено декілька шрифтів, які беруть свої початки не лише від двох різних авторів, але й двох різних епох.

Сучасні шрифти

[ред. | ред. код]

Роберт Брінгхерст зазначає декілька сучасних версій, заснованих саме на шрифтах Клода Гарамона, а не Жана Жаннона: Stempel Garamond (Stempel, 1924; Linotype), Granjon Джорджа Джонса (Linotype, 1928), Adobe Garamond Роберта Слімбаха (Adobe, 1989)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133238814 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Брінгхерст, Роберт. Основи стиля в типографії. С. 253.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]