Перейти до вмісту

Клепали

Координати: 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д. / 51.19111; 33.95333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Клепали
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Буринська міська громада
Код КАТОТТГ UA59020030200055230
Облікова картка Клепали 
Основні дані
Населення 711
Поштовий індекс 41723
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д. / 51.19111; 33.95333
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Водойми р. Сейм
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Путивль
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 41752, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1
Карта
Клепали. Карта розташування: Україна
Клепали
Клепали
Клепали. Карта розташування: Сумська область
Клепали
Клепали
Мапа
Мапа

Клепали́ — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 711 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Клепалівська сільська рада.


Географія

[ред. | ред. код]

Село Клепали розташоване на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Піски, нижче за течією примикає село Ігорівка, на протилежному березі — село Чаплищі.

По селу тече струмок, що пересихає із загатою. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Деякі стариці мають назви. Назва села походить від озера Клепало.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908 та залізниця, станція Клепали.

На північному сході від села бере початок річка Буривня, права притока річки Сейм.

Історія

[ред. | ред. код]
Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам
  • У фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА) у Москві зберігається «Кресленик земель у районі деревні Клепало Підгородного стану Путивльського повіту», виконаний чорнилом на папері. Датований цей картографічний документ 1685 роком. Його створення пов'язане з «Судовою справою за чолобиттям Зіновія Кузьмича Панова на путивльських солдат Андрія та Василя Спиридоновичів Соколових про незаконне насильницьке заволодіння пасічним місцем за річкою Сеймом». Кресленик склеєний з двох аркушів і має формат 62х40 см. На ньому позначені село Клепало, Клепальське городище, Вирський шлях, курган біля цього шляху, річка Сейм, озеро Клепало з гирлом, яке впадає в Сейм, Клепальський та Пісківський яри, три невеличкі кургани у верхів'ях Пісківського яру, Дике поле, пасіка тощо. Позначені також землі Зіновія Панова та Леонтія Черепова, які на той час межували біля Клепал.
  • 23 лютого 1693 р. по благословенній грамоті священику о. Федору був виданий антимінс для освячення церкви Миколи Чудотворця у селі Клепальське Городище (Материалы для истории церквей Курской, Харьковской, Орловской, Черниговской и Воронежской губ., городов и станиц Донской области: по приходным окладным книгам жилых дачных церквей патриаршего Казенного приказа, 7136[1628]-1746 гг., Типография Русского товарищества, с.67)
  • За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1370 осіб (688 чоловіків та 682 жінки), налічувалось 140 дворових господарств, існувала православна церква, селітряний завод та станова квартира[1].
  • Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Клепальської волості, мешкало 1625 осіб, налічувалось 274 дворових господарства, існували православна церква та школа[2].
  • У склепі при Казанській церкві були поховані поміщики Викентій Семенович та Варвара Миколаївна Студзінські і Олександр Гаврилович Гамалія (Река времен. Книга четвертая. Русский провинциальній некрополь. Москва, 1996, с.398).
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, здійсненого урядом СРСР 1932-33, встановлено смерті не менше 19 людей[3].
  • Наприкінці 1940-их років окупаційна комуністична влада зруйнувала храм Казанської ікони Божої Матері:
Церковну цеглу районний партійно-комсомольський актив використовував на спорудження власних будинків у м. Бурині, а також на брукування доріг. Місцеві селяни при руйнації церковних підвалів оскверняли склепи і поховання священиків, фундаторів храму та членів їх родин: металеві труни розбивали, а вцілілі рештки одягу та риз розтягували «на лоскутки». Було сплюндроване і саме місце, де стояла церква: ґрунт вивозився на підсипання автошляху «Харків-Глухів»…
[4]
  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади[5].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 683 96.06%
російська 24 3.38%
білоруська 1 0.14%
польська 1 0.14%
інші/не вказали 2 0.28%
Усього 711 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Свино-товарна ферма.
  • «Клепали», приватна агрофірма.
  • «Альфа», фермерське господарство.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1734)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  3. Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
  4. Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С.13
  5. Розпорядже��ня Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]