Клепали
село Клепали | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Конотопський район |
Тер. громада | Буринська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA59020030200055230 |
Облікова картка | Клепали |
Основні дані | |
Населення | 711 |
Поштовий індекс | 41723 |
Телефонний код | +380 5454 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
158 м |
Водойми | р. Сейм |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Путивль |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41752, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1 |
Карта | |
Мапа | |
Клепали́ — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 711 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Клепалівська сільська рада.
Село Клепали розташоване на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Піски, нижче за течією примикає село Ігорівка, на протилежному березі — село Чаплищі.
По селу тече струмок, що пересихає із загатою. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Деякі стариці мають назви. Назва села походить від озера Клепало.
Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908 та залізниця, станція Клепали.
На північному сході від села бере початок річка Буривня, права притока річки Сейм.
- У фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА) у Москві зберігається «Кресленик земель у районі деревні Клепало Підгородного стану Путивльського повіту», виконаний чорнилом на папері. Датований цей картографічний документ 1685 роком. Його створення пов'язане з «Судовою справою за чолобиттям Зіновія Кузьмича Панова на путивльських солдат Андрія та Василя Спиридоновичів Соколових про незаконне насильницьке заволодіння пасічним місцем за річкою Сеймом». Кресленик склеєний з двох аркушів і має формат 62х40 см. На ньому позначені село Клепало, Клепальське городище, Вирський шлях, курган біля цього шляху, річка Сейм, озеро Клепало з гирлом, яке впадає в Сейм, Клепальський та Пісківський яри, три невеличкі кургани у верхів'ях Пісківського яру, Дике поле, пасіка тощо. Позначені також землі Зіновія Панова та Леонтія Черепова, які на той час межували біля Клепал.
- 23 лютого 1693 р. по благословенній грамоті священику о. Федору був виданий антимінс для освячення церкви Миколи Чудотворця у селі Клепальське Городище (Материалы для истории церквей Курской, Харьковской, Орловской, Черниговской и Воронежской губ., городов и станиц Донской области: по приходным окладным книгам жилых дачных церквей патриаршего Казенного приказа, 7136[1628]-1746 гг., Типография Русского товарищества, с.67)
- За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1370 осіб (688 чоловіків та 682 жінки), налічувалось 140 дворових господарств, існувала православна церква, селітряний завод та станова квартира[1].
- Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Клепальської волості, мешкало 1625 осіб, налічувалось 274 дворових господарства, існували православна церква та школа[2].
- У склепі при Казанській церкві були поховані поміщики Викентій Семенович та Варвара Миколаївна Студзінські і Олександр Гаврилович Гамалія (Река времен. Книга четвертая. Русский провинциальній некрополь. Москва, 1996, с.398).
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, здійсненого урядом СРСР 1932-33, встановлено смерті не менше 19 людей[3].
- Наприкінці 1940-их років окупаційна комуністична влада зруйнувала храм Казанської ікони Божої Матері:
Церковну цеглу районний партійно-комсомольський актив використовував на спорудження власних будинків у м. Бурині, а також на брукування доріг. Місцеві селяни при руйнації церковних підвалів оскверняли склепи і поховання священиків, фундаторів храму та членів їх родин: металеві труни розбивали, а вцілілі рештки одягу та риз розтягували «на лоскутки». Було сплюндроване і саме місце, де стояла церква: ґрунт вивозився на підсипання автошляху «Харків-Глухів»…
- 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади[5].
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними [7]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 683 | 96.06% |
російська | 24 | 3.38% |
білоруська | 1 | 0.14% |
польська | 1 | 0.14% |
інші/не вказали | 2 | 0.28% |
Усього | 711 | 100% |
- Свино-товарна ферма.
- «Клепали», приватна агрофірма.
- «Альфа», фермерське господарство.
- Гетьман Андрій Лаврентійович — радянський військовик, генерал армії. Герой Радянського Союзу.
- Єфименко Роман Федорович (1916—1996) — український графік.
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1734)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
- ↑ Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С.13
- ↑ Розпорядже��ня Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Погода в селі Клепали [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]