Клаусталіт
Зовнішній вигляд
Клаусталіт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Cth[2] |
Хімічна формула | PbSe |
Клас мінералу | селеніди |
Nickel-Strunz 10 | 2.CD.10[3] |
Ідентифікація | |
Колір | від блакитно-сірого до свинцево-сірого |
Спайність | досконала |
Твердість | 2,5—3 |
Блиск | металевий |
Прозорість | непрозорий |
Колір риси | сіро-чорний |
Густина | 7,8—8,22 |
Інші характеристики | |
Подібні мінерали | алтаїт, галеніт |
Названо на честь | Клаусталь-Целлерфельд[3] |
Типова місцевість | St Lorenz mined[3] |
Клаусталіт у Вікісховищі |
Клаусталі́т — свинцевий мінерал класу селенідів, складу PbSe.
Вперше був відкритий у 1832 році і названий на честь місцевості Клаусталь, що у горах Гарц (Німеччина).
Він є одним з найпоширеніших селенідів. Клаусталіт розповсюджений разом з іншими селенідами поблизу гідротермальних родовищ, а також у покладах мінералів ртуті.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Клаусталіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Клаусталіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Anthony, John W. et al. Claushtalite // Handbook of mineralogy. — Chantilly, VA : Mineralogical Society of America. (англ.)
- Clausthalite. mindat.org. Mineralogy Database. Архів оригіналу за 14 жовтня 2015. Процитовано 14 жовтня 2105. (англ.)