Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
| Київський військовий ліцей імені Івана Богуна | |
|---|---|
| КВЛ ім.Івана Богуна | |
 | |
 | |
| Київ | |
| Тип | військовий навчальний заклад |
| Країна |  Україна |
| Назва на честь | Іван Богун |
| Засновано | 1992 |
| Випускники | Категорія:Випускники Київського військового ліцею імені Івана Богуна |
| Адреса | Україна, 01013, м. Київ, бул. Лесі Українки, 25 |
| Сайт | kvl.mil.gov.ua |
 | |
 Kyiv Military Lyceum у Вікісховищі | |
Ки́ївський військо́вий ліце́й і́мені Іва́на Богуна́ — середній загальноосвітній навчально-виховний заклад з військово-професійним напрямом навчання і виховання, військовий ліцей у місті Києві.
На початку липня 1947 року училище було переведене із Чугуєва до Києва і отримало назву «Київське суворовське військове училище». У 1947 році був проведений перший післявоєнний набір вихованців. А вже в 1948 році відбувся перший випуск суворовців. 23 серпня цього ж року випускники училища прийняли Військову Присягу і були направлені на навчання в два піхотних і одне танкове училище. З того часу училище випускало 65-70 вихованців, з 1961 року — 200, а з 1971 року — 300 вихованців.
У 1950 році був заснований Почесний перехідний приз Міністерства оборони СРСР для нагородження найкращого Суворовського училища, а в 1951 році цей приз був вручений Київському суворовському військовому училищу. Весь особовий склад училища отримав подяку від Міністра оборони, а для заохочення найкращих командирів, викладачів, службовців було виділено 50 тисяч карбованців.
У 1955 році училище було реорганізоване в Київське суворовське офіцерське училище. Випускалися «лейтенанти». Таких випусків було тільки три. У 1958 році училищу було повернено назву — суворовське військове училище. У 1958 році термін навчання було збільшено на один рік — з 6 до 7 років, тобто з 5 по 11 клас. У 1959 році почалося вивчення електрорадіотехніки і засобів зв'язку, а з 1961 року — автотехніки.
У 1964 році училище було переведено з семирічного на трирічний термін навчання, і почався прийом хлопців у віці 15-16 років після закінчення 8 класів. У 1969 році було введено дворічний термін навчання.
У 1992 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 490[1] і наказом Міністра оборони України № 133 «Про реформування Київського суворовського військового училища» на його базі було створено Київський військовий ліцей. З 1993 року введено трирічний термін навчання.
4 жовтня 1994 Київському військовому ліцею було вручено бойове знамено Збройних сил України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 764 від 1 червня 1998 року, за ініціативи спілки офіцерів України, ліцею було присвоєно ім'я активного учасника визвольного руху за незалежність України Івана Богуна і він почав іменуватися Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна, а в березні 1998 року ліцею видано ліцензію на проведення освітньої діяльності, пов'язаної з наданням повної загальної середньої освіти.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1998 року № 764 на базі Боярського центрального клінічного санаторію було створено навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею для надання учням 8-9 класів, загальною кількістю 250 осіб, базової середньої освіти і оздоровлення ліцеїстів 10-11 класів Київського військового ліцею і ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Навчально-оздоровчий комплекс — це структурний підрозділ Київського військового ліцею ім. І.Богуна.
У 2001 році Київський військовий ліцей був відзначений дипломом Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна».
У 2003 році ліцей нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України.
Наказом начальника Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради від 25.07.2005 за № 196 Київський військовий ліцей імені Івана Богуна визнано атестованим з відзнакою.
За часів правління Януковича заклад відзначився кількома скандалами[2][3].
6 грудня 2016 року до 25-ї річниці відновлення Збройних сил України було закладено капсулу майбутньому пам'ятнику Іванові Богуну, плани з встановлення якого були ще з початку 2000-х.[4]
14 грудня 2017 року в ліцеї відбулося відкриття міні-футбольного поля зі штучним покриттям.[5]
- 1-ша навчальна рота
- 2-га навчальна рота
- 3-тя навчальна рота
- 4-та навчальна рота
- 5-та навчальна рота
- 6-та навчальна рота
- військовий оркестр[6]
- взвод матеріального забезпечення
В ліцеї працює заслужений артист України Віталій Олексійович Свирид — викладає музичне мистецтво, керує художньою самодіяльністю.
.png)
- 1993-1999 — генерал-майор Шкребтієнко Олександр Герасимович,
- 1999-2008 — генерал-майор Кравчук Леонід Васильович,
- 2008-2010 — полковник Тхоржевський Ігор Вікторович,
- 2010-2013 — генерал-майор Романенко Данило Володимирович,
- 2013-2016 — полковник Бондаренко Олександр Вікторович,
- 2016-2023 — генерал-майор Гордійчук Ігор Володимирович — Герой України[9].
- З 2023 року — полковник Камалов Євген Віталійович[10]
Див. також: Випускники Київського військового ліцею імені Івана Богуна
- Давиденко Віктор Миколайович — український військовослужбовець, генерал-майор;
- Золотарьов Іван Григорович — український військовослужбовець, генерал-майор;
- Куцак Геннадій Васильович — заслужений юрист України, полковник юстиції;
- Осипенко Володимир Борисови — український військовослужбовець, заступник командира 98-ї повітряно-десантної дивізії (м. Іваново);
- Ощепков Олексій Вікторович (1974—2014) — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Порхун Олександр Володимирович, майор (Герой України);
- Дробот Ігор Іванович (1969—2017) — український військовослужбовець, прапорщик, учасник групи «Евакуація 200» цивільно-військового співробітництва ЗСУ в зоні АТО;
- Кизило Андрій Олександрович (1993—2017) — український військовослужбовець, капітан, майор(посмертно), Герой України (посмертно);
- Кукурба Олександр Васильович (1994—2022) — український військовослужбовець, майор, Герой України (2022), бойовий льотчик Су-24.
- Микитенко Юлія Миколаївна (нар. 1995) — українська військовослужбовиця, ветеранка АТО, учасниця боїв на Світлодарській дузі.
- Бова Євгеній Петрович — український військовослужбовець, Герой України, підполковник Збройних сил України, командир 1-го окремого батальйону морської піхоти (2018).
- Шаматалю́к Євге́н Ві́кторович (нар. 9 червня 1990, с. Тарасівка Тульчинського району Вінницької області) — підполковник Збройних сил України. Герой України (2022).
- Лазаренко Ростислав Павлович (нар. 18 червня 1994) — український військовий льотчик-штурмовик, підполковник Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер Хреста бойових заслуг (2022), повний лицар ордена Богдана Хмельницького (2022), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023). Герой України (2023).
- Лисенко Євген Вадимович (8 липня 1994, с. Ротмистрівка, Черкаський район, Черкаська область, Україна — 9 березня 2022, поблизу м. Житомира, Україна) — український військовий льотчик 2 класу, майор, учасник російсько-української війни, що героїчно загинув під час російського вторгнення в Україну. Герой України (2023).
- Корнійчук Богдан Сергійович (14 травня 1999, с. Морочне, Вараський район, Рівненська область, Україна — 6 березня 2022, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).
- Пархоменко Сергій Ігорович (нар. 14 січня 1997, м. Харків — пом. 14 травня 2022, м. Гуляйполе, Запорізька область) — український військовослужбовець, капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
- Єрофєєв Макар Володимирович (1999—2023) — український військовослужбовець, старший лейтенант. Заступник командира роти розвідки 92-ї Окремої штурмової бригади. Герой України (2024, посмертно).
Головний навчальний корпус Київського військового ліцею імені Івана Богуна (бульвар Лесі Українки, 25) — це будівля колишнього Олексіївського інженерного училища (споруджено 1914-1916 рр.). Споруда є об'єктом культурної спадщини міста Києва.
2012 року на території ліцею було відкрито й освячено тимчасовий храм Спаса Нерукотворного УПЦ МП[11]
2023 року призначено на посаду військового капелана священика Максима ПЦУ[12]
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про реформу системи військової освіти» від 19 серпня 1992 р. http://zakon2.rada.gov.ua/. 19 серпня 1992. Архів оригіналу за 8 Червня 2017. Процитовано 20 грудня 2016.
- ↑ Київський військовий ліцей імені Богуна опинився в центрі скандалу з використанням наркотичних медпрепаратів.
- ↑ Прокуратура затримала співробітника ліцею імені Богуна за хабар. Архів оригіналу за 16 Вересня 2016. Процитовано 27 Червня 2016.
- ↑ Капсулу майбутнього пам'ятника Іванові Богуну заклали на території Київського військового ліцею. http://ua.censor.net.ua/. Цензор.нет. 6 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 Грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
- ↑ У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили сучасне міні-футбольне поле зі штучним покриттям. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 15 Грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
- ↑ Військовий оркестр Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Архів оригіналу за 24 Грудня 2016. Процитовано 24 Грудня 2016.
- ↑ Наказ МОУ №606, 2017, мал. 221.
- ↑ Наказ МОУ №238, 2020, Додаток 2. Малюнки знаків розрізнення до військової форми одягу, мал.310.
- ↑ Герой АТО, який дивом вижив після поранення на Донбасі, очолив військовий ліцей імені Богуна. http://tsn.ua/. ТСН. 27 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 Грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
- ↑ Сайт ліцею, 25.10.2023. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Освящение Храма в Киевском военном лицее. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
- ↑ ВІТАЄМО ЗІ СКЛАДАННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ ПРИСЯГИ – Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (укр.). 14 лютого 2023. Процитовано 24 вересня 2024.
- Кадетские корпуса XIX — нач. ХХ вв.: украинское измерение (система обучения и воспитания) / А. Г. Барадачев, В. В. Цыбулькин, Л. Н. Рожен; Фонд ветеранов внешней разведки. — Київ: Преса України, 2012. — 272 с.: ил.
- Дубинский В., Аустрин Г. Владимирский Киевский кадетский корпус // Военная быль. — № 83. — январь 1967. (рос.)
- http://xxl3.ru/kadeti/kiev_saraevo.htm [Архівовано 27 Березня 2010 у Wayback Machine.]
- Про затвердження Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України та ліцеїстами військових ліцеїв : Наказ Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017. — 2017.
- Правила прийому [Архівовано 12 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Київський військовий ліцей ім. Богуна [Архівовано 18 Грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Богунівці» готуються до параду з нагоди Дня незалежності України [Архівовано 3 Вересня 2014 у Wayback Machine.]
- КВЛ імені Івана Богуна
- Бібліотека Київського військового ліцею імені Івана Богуна поповнилася книгами, створеними військовими журналістами. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 19 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 Грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- За сприяння Київської міської державної адміністрації Київський військовий ліцей імені Івана Богуна отримав у подарунок боксерський ринг. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 24 Липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
Як в ліцеї Богуна готують військову еліту (2018) на YouTube- 300 українських спартанців. Як "Сумрак" виховує нову військову еліту. Українська правда. 10 травня 2018. Архів оригіналу за 29 Листопада 2019. Процитовано 16.06.2020.
