Кишин
| село Кишин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Олевська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060190210052065 |
| Основні дані | |
| Населення | 1784 |
| Площа | 5,92 км² |
| Густота населення | 301,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11040 |
| Телефонний код | +380 4135 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°7′41″ пн. ш. 27°40′37″ сх. д. / 51.12806° пн. ш. 27.67694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
189 м |
| Водойми | річка Кишинська |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11040, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Кишин, вул. Житомирська, 55 |
| Карта | |
  Кишин | |
 Кишин | |
| Мапа | |
| |
Ки́шин — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 1784 осіб.
У межах села бере початок річка Кишинська.
4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду у Кишині зупинилася на ночівлю головна команда Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.
В 1930 році на території села Кишин було організовано 5 колгоспів (ТСОЗи): колгосп «1-е Травня» (село Кишин), «Червона зірка» (хутір Злосине), ім. Сталіна (хутір Забороччя), «Червона воля» (хутір добро хвоя). В 1934 році всі колгоспи були об'єднані в один колгосп «Перше травня». В колгоспі нараховувалось 550 дворів, більше 900 колгоспників працювали на колгоспній ниві. Колективізація була завершена. В 1931 році в селі було створено більшовицький осередок. Він нараховував 7 членів. В 1934 році в колгоспі з'явився перший трактор (форздон), а в 1938 році перша машина ГАЗ-АМО (полуторка)
В серпні 1941 року нацистські загарбники ступили на кишинську землю. В кишинських лісах діяли партизанські з'єднання Малікова, Наумова, головна розвідка Мик��ли Шевракова. В лісі випускалася підпільна партизанська газета. Особливо відзначилися в боротьбі з ворогом партизани-кишинці Павленко Віталій Олексійович, Павленко Кузьма Макійович, Філімончук Йосип Григорович, Канюк Антон Захарович, Федорчук Михайло Миколайович, Чорний Платон Трохимович, Сорока Семен Трохимович. 520 кишинців воювали на фронтах Німецько-радянської війни. В селі було багато зв'язківців-розвідників. В хатах Халімончука Сергія К., Бідного Михайла Миколайовича були явочні квартири. Важливі доручення виконувала Халімончук Катерина Савівна, яка працювала зв'язковою. В січні 1944 року Радянська армія звільнила Кишин від нацистських загарбників.
190 наших земляків загинуло на фронтах Німецько-радянської війни, захищаючи нашу землю. 30 чоловік пропали безвісти. 290 кишинців нагороджено орденами і медалями, а Павленко Йосипу Дмитровичу присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Павленко Йосип Дмитрович народився в 1922 році в селі Кишин. В 1939 році закінчив семирічну школу. Працював у колгоспі. На фронті з 1942 року. За відвагу і мужність в боях на Дніпрі Указом Президії Верховної Ради СРСР 15 січня 1944 року Павленко Йосипу Дмитровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Кишин — одне з красивих сіл на Поліссі. Село розташоване в зоні мішаних лісів. Тваринний світ різноманітний. Відстань до Києва по залізниці — 250 км, до Житомира — 180 км, до Олевська — 12 км. Великі зміни сталися в Кишині у післявоєнні роки. Колишній край неволі і печалі перетворився на край щасливого життя вільного народу. 30 березня 1976 року колгосп було ліквідовано, а на його базі створено спецхмелерадгосп «Кишинський». Радгосп спеціалізується на виробництві й продажу державі м'яса. З кожним днем зростає добробут кишинців. В кожній хаті світить лампочка Ілліча, грає радіо. Майже в кожнім господарстві є телевізор, велосипед, мотоцикл або автомобіль. До послуг жителів села є будинок культури.
Указом Президії Верховної Ради УРСР за досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства нагороджені: Орденом Леніна і Орденом Жовтневої революції — Павленко Віра Олександрівна. Орденом Трудового Червоного Прапора — 8 робітників радгоспу. Орденом Пошани — 8 робітників. Орденом Трудової слави — 2 робітники. Медаллю «За трудову доблесть» — 75 робітників. Медаллю «За трудову відзнаку» — 6 робітників.
27 вересня 1995 року спецхмелерадгосп було ліквідовано і на його базі створено КСП (колективне сільськогосподарське підприємство) «Кишинське». 30 березня 2000 року КСП було реорганізовано у П/ПО/СП «Кишинське» приватне приватно-орендне сільськогосподарське підприємство.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1842 особи, з яких 878 чоловіків та 964 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1772 особи.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,72 % |
| російська | 0,22 % |
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Kiszyn, wś, pow. owrucki, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 79. (пол.)
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Погода в селі Кишин [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]