Перейти до вмісту

Кисличувата

Координати: 47°51′22″ пн. ш. 34°42′57″ сх. д. / 47.85611° пн. ш. 34.71583° сх. д. / 47.85611; 34.71583
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кисличувата
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський район
Тер. громада Томаківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12080130130043045
Облікова картка Кисличувата. 
Основні дані
Засноване 24 серпня 1740 (284 роки)
Населення 1 385 осіб
Поштовий індекс 53530
Телефонний код +380 5668
Географічні дані
Географічні координати 47°51′22″ пн. ш. 34°42′57″ сх. д. / 47.85611° пн. ш. 34.71583° сх. д. / 47.85611; 34.71583
Середня висота
над рівнем моря
52 м
Місцева влада
Адреса ради 53530, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, с. Кисличувата, вул. Ювілейна, 5
Карта
Кисличувата. Карта розташування: Україна
Кисличувата
Кисличувата
Кисличувата. Карта розташування: Дніпропетровська область
Кисличувата
Кисличувата
Мапа
Мапа

CMNS: Кисличувата у Вікісховищі

Кисличува́та — село в Україні, у Томаківській селищній громаді Нікопольського району Дніпропетровської області. Населення складає 1385 мешканців. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Кисличуватський старостат.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Кисличувата примикає до адміністративного центру селищної громади. Селом тече декілька пересихаючих струмків із загатами. Через село пролягає автошлях територіального значення Т 0420.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване 1740 року.

У 1905 році у Кисличуватій призовники відмовилися від мобілізації у царську армію і лише у січні 1906 року, коли сюди прибули викликані з Катеринослава каральні загони піхоти й кінноти, повстання було припинено, а особи, які підлягали мобілізації, були відправлені до армії.

До 1921 року Кисличувата вважалася частиною Томаківки, а окремим населеним пунктом стала у 1921 році.

З 1923 року село перебувало у складі Томаківського району Дніпропетровської області.

У 1927 році в селі організовано перші ТОЗи — «Новий орач», ім. Т. Г. Шевченка та «Комінтерн».

За часів Української РСР в селі була розташовувалася центральна садиба колгоспу «Перемога», за яким було закріплено 7345 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6294 га орних земель. Основний напрямок у рослинництві — зернове, у тваринництві — м'ясо-молочне (спеціалізація — виробництво свинини).

18 серпня 2016 року, в ході децентралізації, село увійшло до складу Томаківська селищної громади Томаківського району.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Томаківського району, село увійшло до складу новоутвореного Нікопольського району[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1620 97,77 %
російська 30 1,81 %
білоруська 2 0,12 %
румунська 2 0,12 %
інші/не вказали 3 0,18 %
Всього: 1657 100 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • «Перемога», кооператив.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Середня загальноосвітня школа.
  • Амбулаторія.
  • Будинок культури.

Відома особа

[ред. | ред. код]

Уродженець села:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Помер легендарний запорізький ветеран Другої світової Іван Залужний. Радіо Свобода. 31 жовтня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]