Кенаси України

У цій статті описані кенаси, які розташовувалися чи розташовуються на території сучасної України.

У 1879-80-х роках було проведено перепис парафіян караїмських молитовних будинків на території Російської імперії. Їх на той час було 28, із кількістю парафіян 8588 осіб.

Наприкінці XIX століття в Російській імперії налічувалося всього 20 чинних кенас, 9 із яких перебували в Криму. У 1918 році в Криму налічувалося 9 караїмських громад та 11 кенас.

Нині у Криму збереглися будівлі 7 кенас: дві в Чуфут-Кале, дві в Євпаторії (ще одна нещодавно віднайдена), одна в Сімферополі, одна в Севастополі, одна в Бахчисараї. Усі кримські кенаси, що збереглися, є пам'ятками архітектури. Зруйновані кенаси — кенаса на Мангуп-Кале, Феодосійська кенаса, Ялтинська кенаса, кенаси в Солхаті, кенаси в Армянську, кенаси в Перекопі, кенаси в Карасубазарі. Найстаріші кримські кенаси, що збереглися, — кенаси в Чуфут-Кале.

Крім Кр��му, кенаси розташовувалися у Луцьку, Києві, Харкові, Бердянську, Миколаєві, Херсоні, Катеринославі, Одесі та Галичі.

Місто	Статус	Зображення
Євпаторія	Діє
Чуфут-Кале	Діє
Харків	Діє
Київ	Використовується не за призначенням
Севастополь	Використовується не за призначенням
Сімферополь	Використовується не за призначенням
Бердянськ	Використовується не за призначенням
Феодосія	Зруйнована
Луцьк	Зруйнована
Галич	Зруйнована
Бахчисарай	Використовується не за призначенням
Миколаїв	Використовується не за призначенням
Одеса	Зруйнована
Дніпро	Зруйнована
Керч	Зруйнована
Херсон	Зруйнована
Перекоп	Зруйнована
Білогірськ	Зруйнована
Старий Крим	Зруйнована

• Кенаси в Чуфут-Кале — Велика кенаса та Мала кенаса
• Кенаса на Мангуп-Кале — зруйнована в 1793 році, координати — 44°35′35″ пн. ш. 33°47′50″ сх. д. / 44.593154° пн. ш. 33.797240° сх. д. / 44.593154; 33.797240.
• Ялтинська кенаса — зруйнована. Останній газзан — Гумуш Соломон Йосипович.^[1]
• Кенаси в Армянську — зруйновані, в 1880 році старший газзан армянської кенаси — Зарах Харченко.

• Караїмізм

• Альбом «Комплекс караимских кенасс в Евпатории и другие кенассы в мире», сост. В. В. Миреев, Симферополь, 2006 г.
• Шайтан И. А., «О судьбах караимских кенасс в Крыму», Мещанская газета. — 1994. — № 22, 26 марта. — С. 8.
• Катунина Е. В., Катунин Ю. А. ПРИЧИНЫ ЛИКВИДАЦИИ РЕЛИГИОЗНЫХ ОБЩИН КАРАИМОВ В 40-60-е гг. XX в. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2012.