Каралар (річка)
| Каралар | |
|---|---|
 | |
45°26′10″ пн. ш. 36°12′40″ сх. д. / 45.43616° пн. ш. 36.211° сх. д.  | |
| Витік | Керченський півострів |
| • координати | 45°26′10″ пн. ш. 36°12′40″ сх. д. / 45.43611° пн. ш. 36.21111° сх. д. |
| • висота, м | бл. 60 м |
| Гирло | бухта Широка |
| • координати | 45°28′17″ пн. ш. 36°12′31″ сх. д. / 45.47139° пн. ш. 36.20861° сх. д. |
| • висота, м | 0 м |
| Басейн | Азовське море |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 11 км |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі  | |
Карала́р (крим. Qaralar, також Сірчана річка, рос. балка Серная[1]) — маловодна річка на Керченському півострові, довжиною 11 км.
У джерелах наводяться різні варіанти назви: на єдиній карті, де річка підписана, вона названа Сірчаною річкою[2]. У книзі «Реки и Озера Крыма» вживаються варіанти балка Каралар і Сірчана річка[3].
Річка Каралар знаходиться на території регіонального ландшафтного парку Караларський[4], на півночі Керченського півострова. Витоком річки вважаються солоні сірководневі джерела, що виходять з тріщин чокракських відкладів (вапняків)[5] Бешевлінської ущелини внутрішньої гряди Караларської височини (дебіт найпотужнішого з них сягає 58 тисяч літрів на добу)[6]. Тече спочатку на північ, потім повертає на схід, по западині між внутрішньою і зовнішньою грядами височини і, через розлом в приморській гряді впадає в бухту Широка Азовського моря[2].
У 1880 році, поблизу зниклого нині села Каралар, одна з французьких компаній проводила бурильні роботи для пошуку нафти, яка так і не була знайдена[6].
- ↑ Генеральный штаб // Керчь // СССР. УССР Крымская область // балка Серная[недоступне посилання]
- ↑ а б Подробная топографическая карта Крыма. ЭтоМесто.ru. 1989. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2015.
- ↑ Реки и Озера Крыма. Реки и балки Керченского полуострова, 2005.
- ↑ Постановление ВР АР Крым О создании регионального ландшафтного парка "Караларский" в Автономной Республике Крым. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2015.
- ↑ Значение термина Чокракский горизонт в Энциклопедии Научной Библиотеки. Наука. Новости науки и техники. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2015.
- ↑ а б А.А. Клюкин, В.В. Корженевский (2008). Крымское Приазовье. Симферополь: Бизнес-Информ. с. 144. ISBN 966-648-060-3.
- Август Николаевич Олиферов, Зинаида Владимировна Тимченко. Реки и балки Керченского полуострова // Реки и Озера Крыма. — Симферополь: Доля, 2005.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 240
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
