Канчельскіс Андрій Антанасович

Андрій Канчельскіс
Особисті дані
Повне ім'я	Канчельскіс Андрій Антанасович
Народження	23 січня 1969(1969-01-23) (55 років)
	Кіровоград, Українська РСР, СРСР[1]
Зріст	178 см
Вага	82 кг
Громадянство	СРСР  СНД  Росія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1986—1987 1988—1990 1990—1991 1991—1995 1995—1997 1997—1998 1998—2002 2001 2002—2003 2003 2003—2004 2004—2005 2006 1986—2006	«Зірка» Динамо (Київ) Шахтар (Донецьк) Манчестер Юнайтед Евертон Фіорентина Рейнджерс →  Манчестер Сіті Саутгемптон Аль-Гіляль Сатурн (Раменське) Крила Рад (Самара) Всього	68 (5) 22 (1) 21 (3) 123 (47) 52 (20) 26 (2) 76 (13) 10 (0) 1 (0) 3 (0) 32 (3) 22 (1) 456 (95)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1989—1991 1992 1992—1998	СРСР  СНД  Росія	17 (3) 6 (0) 36 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2010—2012	Уфа
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 10 березня 2010.
Андрій Канчельскіс у Вікісховищі

Канчельскіс Андрій Антанасович (нар. 23 січня 1969, Кіровоград) — український радянський, український та російський футболіст-півзахисник литовського походження, згодом — російський футбольний тренер.

Литовець Антанас Канчельскіс з Каунаса, проходячи військову службу у Кіровограді, познайомився з українською дівчиною. Після звільнення в запас вони одружилися і 23 січня 1969 року в них народився син^{[уточнити]}, якого назвали Андрієм. Він став другою дитиною в сім'ї після старшої сестри Наталії.

Першу футбольну освіту Канчельскіс отримав у спортивній школі кіровоградської Зірки. Після призову в армію в 1988 році був переведений до Динамо (Київ), де провів два роки під керівництвом великого тренера Валерія Лобановського. Перший матч на вищому рівні провів у Києві на Республіканському стадіоні 17 вересня 1988 року. Після закінчення служби Канчельскіс продовжив кар'єру в іншому українському гранді — донецькому «Шахтарі», де й провів наступний сезон.

26 березня 1991 року він за 890.000 £ вперше перейшов у закордонний клуб — Манчестер Юнайтед, куди його запросив ще один видатний тренер Сер Алекс Фергюсон. Тут Канчельскіс швидко став основним і зайняв позицію правого півзахисника на чотири повних сезони. Це був один з найкращих періодів гравця. За цей час він встиг виграти чемпіонат Англії, Кубок Кубків УЄФА, Суперкубок УЄФА, Кубок Англії, Кубок Футбольної Ліги та Суперкубок Англії.

У сезоні 1994/95, внаслідок конфлікту з головним тренером, у міжсезоння Канчельскіс був проданий в ліверпульський «Евертон» за 6.675.000 £. Для клубу ця покупка стала рекордною за всю його історію. Гравець легко і швидко закріпився в основному складі, виконуючи на полі роль півзахисника та нападника. Зокрема у квітні 1996 року він був визнаний найкращим гравцем місяця в прем'єр-лізі. Однак в зв'язку з фінансовими труднощами і з пропозицією в 7.120.000 £ від італійської «Фіорентини», керівництво «Евертона» без узгодження з гравцем провело його продаж. Футболіст вирішив не йти проти керівництва клубу і в січні 1997 року відправився у Флоренцію.

У новому клубі гравця переслідували травми і через них єдиний, проведений в Італії, сезон 1997/98 для Канчельскіса виявився невдалим — півзахисникові не вдалося продемонструвати свою кращу гру й за весь сезон йому вдалося забити тільки два голи. Через це та низку инших причин Фіорентина продала футболіста в шотландський «Рейнджерс» за 4.895.000 £, де його дуже хотів бачити тамтешній наставник Дік Адвокат.

У першому сезоні Канчельскіс постійно виходив на поле в основному складі й разом зі своєю новою командою відразу виграв трофейний гет-трик у Шотландії. Клуб став чемпіоном Шотландської Прем'єр-ліги, а також завоював Кубок Шотландії і Кубок шотландської ліги. Наступний сезон для гравця склався менш вдало: початок сезону він пропустив через травму сухожилля і на полі його з успіхом замінив новачок американець Клаудіо Рейна, тому навіть після відновлення Канчельскіс виходив лише на заміну, і зіграв до кінця року всього в 10 матчах і забив 3 м'ячі. У сезоні 2000/01 після конфлікту на тренуванні з Фернандо Ріксеном, Канчельскіс був відсторонений від основного складу і йому довелося цілий місяць тренуватися з молодіжною командою «Рейнджерса». Але й після відбуття покарання Андрій продовжував не потрапляти навіть до заявки команди на матчі. У кінці січня 2001 року з'явилася пропозиція від англійського клубу «Манчестер Сіті» про оренду гравця за 712.000 £ до кінця сезону. З пропозицією всі погодилися і незабаром футболіст повернувся в Англію.

«Манчестер Сіті» на той момент перебував серед аутсайдерів чемпіонату, займаючи після 24 турів 18-е місце. За час оренди Канчельскіс взяв участь у 10 матчах Прем'єр-ліги, але його допомога не врятувала клуб від вильоту, через що футболіст достроково повернувся назад до шотландського «Рейнджерса». Через складні стосунки між Діком Адвокатом і російським легіонером, стабільного місця у складі гравець не мав. Шотландський клуб вирішив не підписувати новий контракт з гравцем, через що він з 1 липня 2002 року став вільним агентом.

Пошуки нового клубу для Канчельскіса призвели до появи варіянту з продовженням його кар'єри в «Саутгемптоні» і 30 серпня 2002 року було підписано контракт на один рік. Дебют росіянина відбувся вже 11 вересня «Евертона». Але більше на поле російський півзахисник в цьому сезоні не виходив. Весь інший час гравець просто числився в складі «Саутгемптона».

На початку лютого 2003 року в зв'язку з повною відсутністю ігрової практики він достроково припинив співпрацю з Саутгемптоном і підписав чотиримісячний контракт з чемпіоном Саудівської Аравії - клубом «Аль-Хіляль» з Ер-Ріяда. Канчельскіс брав участь у більшості матчах, але у травні 2003 року клуб вирішив не продовжувати контракт з гравцем, і росіянин повернувся в Англію. Легіонер почав шукати нові варіанти продовження кар'єри, але, так і не отримавши гідних пропозицій, до кінця року залишився без клубу.

На початку грудня 2003 року футболіст провів переговори з керівництвом московського «Динамо», за якими гравець приєднався до команди перед першим закордонним збором. 22 січня 2004 року був підписаний контракт за схемою 1+1. 12 лютого відбулося представлення новачків клубу, серед яких був відсутній самий Канчельскіс. Його відсутність пояснювалася певними розбіжностями з тренером клубу Ярославом Гржебіком, а також травмою — перелом ребра зі зміщенням. 10 березня у поданій командою заявці на чемпіонат Росії 2004 Андрія Канчельскіса не виявилося. Це означало, що як мінімум на першу половину сезону гравець буде без роботи. А вже 15 березня керівництво клубу повідомило про розрив контракту з Канчельскісом. 25 березня гравець з цим не погодився і подав заяву в Палату РФС з вимогою відновити його в клубі. Проте судова тяганина затяглася до кінця року.

З початку квітня 2004 року гравець приступив до тренувань у Раменському «Сатурні» і 4 червня 2004 між ними був підписаний контракт на півроку, а після його завершення, був продовжений ще на один сезон. Незважаючи на травми, що переслідували 36-річного гравця, в більшості матчів він виходив на поле в стартовому складі і нерідко проводячи на полі всі 90 хвилин. Піс��я завершення сезону «Сатурн» не став продовжувати контракти і ветеран покинув клуб.

У середині грудня 2005 року Канчельскіс приєднався на зборах до самарському клубу «Крила Рад» під керівництвом Гаджи Гаджиєва. Перед початком сезону, 7 березня 2006 року гравець підписав однорічний контракт. У новому сезоні Андрій зіграв в 22 матчах з 30 можливих, виступаючи на позиції правого крайнього захисника. Канчельскіс став одним з лідерів «Крил» і після травми Андрія Гусіна взяв на себе обов'язки капітана команди. У багатьох матчах він був одним з найкращих, тричі потрапляв в символічну збірну туру за версією газети «Спорт-Експрес». і був визнаний найкращим футболістом-ветераном чемпіонату за оцінками «СЕ».

11 лютого 2007 року 38-річний Андрій Канчельскіс оголосив про завершення своєї ігрової кар'єри. Після цього він прийняв запрошення керівництва ФК «Носта» (Новотроїцьк) на посаду генерального директора клубу. У першості Росії 2006 року клуб зайняв перше місце в зоні «Урал-Поволжье» другого дивізіону, і в 2007 році він мав вдруге у своїй історії виступити в першому дивізіоні. За підсумками першості-2007 «Носта» посіла рекордне для себе 7-е місце. На посаді гендиректора ФК «Ності» Андрій перебував до закінчення контракту у грудні 2009 року, після чого став головним тренером команди Торпедо-ЗІЛ.

Виступи Андрія Канчельскіса за національні збірні

Збірна	Роки	Євро-1992				ЧС-1994		Евро-1996				ЧС-1998		Евро-2000		Тов.матчі		Всього
		Відбір		Фінал		Відбір		Відбір		Фінал		Відбір		Відбір
		Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
СРСР	1989—1991	8	3	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	9	0	17	3
СНД	1992	—	—	3	0	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	0	6	0
Росія	1993—1998	—	—	—	—	5	1	6	0	2	0	6	1	1	0	16	3	36	5
Всього																		59	8

Влітку 1990 року в рідному Кіровограді Андрій Канчельскіс познайомився з дівчиною на ім'я Інна, яка була обрана «Міс Кіровоград». 22 червня 1991 року вони одружилися. Виховують двох дітей, старший син Андрій народився в Манчестері 23 грудня 1993, а дочка Єва - у Глазго 23 березня 1999.

Клубні

• Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1989)
• Володар Кубка СРСР (1990)
• Володар Суперкубка Європи (1991)
• Чемпіон Англії (1993, 1994)
• Срібний призер чемпіонату Англії (1992, 1995)
• Володар Кубка Англії (1994)
• Володар Кубка англійської ліги (1992)
• Володар Суперкубка Англії (1993, 1994)
• Чемпион Шотландії (1999, 2000)
• Володар Кубку Шотландії (1999, 2000, 2002)
• Володар Кубка шотландської ліги (1999, 2002)
• Володар Кубка Саудівської Аравії (2003)

Зі збірною

• Чемпіон Європи (U-21): 1990
• Учасник фінальних турнірів чемпіонатів Європи (1992, 1996)

Власні

• Майстер спорту (1989)
• Майстер спорту міжнародного класу (1990)
• Один з 33-х найкращих футболістів СРСР (№ 1 серед правих півзахисників (1990)
• Найкращий російський легіонер (1995)
• Найкращий гравець місяця в англійській прем'єр-лізі (квітень, 1996)
• Найкращий гравець графства Мерсісайд (1996)
• Найкращий російський легіонер місяця (лютий 1999) за версією газети «Спорт-Экспресс»
• Найкращий футболіст-ветеран російської прем'єр-ліги (2006) за оцінками «Спорт-Экспресс»
• Член «Клубу 100» російських бомбардирів

• Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 25 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Статистика на сайті klisf.info (рос.)
• Профіль на сайті legioner.kulichki.com [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Клубна статистика на soccerbase.com [Архівовано 4 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика за збірну на rsssf.com [Архівовано 29 листопада 2012 у WebCite] (англ.)
• Профіль на офіційному сайті Прем'єр-ліги [Архівовано 11 травня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на офіційному сайті ФК «Сатурн» [Архівовано 29 листопада 2012 у WebCite] (рос.)
• Профіль на офіційному сайті ФК «Крила Рад» [Архівовано 23 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Канчельскіс на сайті peoples.ru [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)