Кам'яна ящірка марокканська
Кам'яна ящірка марокканська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Scelarcis perspicillata (Duméril & Bibron, 1839) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Teira perspicillata Podarcis perspicillata Lacerta perspicillata | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Кам'яна ящірка марокканська (Scelarcis perspicillata)[1] — вид ящірок родини справжніх ящірок (Lacertidae). Монотиповий вид. Поширений у Південно-Західній Африці, інтродукований на о. Менорка. Мешканець середземноморських передгірських та гірських ландшафтів. Описано 3 підвиди[1].
Дрібна ящірка, до 16 см завдовжки (L. + L.cd.). Довжина тіла від кінчика морди до клоаки (L.) до 5,5—6 см. Хвіст (L.cd.) майже вдвічі перевищує довжину тулуба з головою; ламкий, здатний до регенерації. Тіло загалом відносно пласке. Морда коротка, загострена. Від інших подібних ящірок її можна відрізнити за наявністю прозорого «віконця» в нижній повіці, яке дозволяє бачити при закритих повіках.
Забарвлення верхньої сторони тіла досить різноманітне. Більшість особин з темним сітчастим візерунком на блідому фоні, утвореним численними круглими світлими плямами. Трапляються рівномірно блідо-сірі, оливкові та блакитні особини. У Марокко основний фон забарвлення ящірок зазвичай сірувато-коричневий, часто з двома широкими блідими смугами вздовж спини. На Менорці забарвлення жовто-коричневе, сіре або сірувато-зелене, густо вкрите темними сітчастими плямами. Хвіст часто блакитний, особливо у менших особин. Низ білий або блакитний. Іноді зустрічаються повністю темні ящірки. Для молодих особин характерний флуоресцентний синій або зелений хвіст, що тьмяніє з віком.
Природний ареал виду охоплює Марокко та Північно-Західний Алжир. В Європі успішно інтродукований на о. Менорка (Іспанія), де поширений переважно в західній частині острова.
Населяє різноманітні відкриті середземноморські ландшафти, від рівня моря до середньогір'їв, віддаючи перевагу добре освітленим, сухим ділянкам з кам'янистими відслоненнями, скелями та чагарниковою рослинністю. Трапляється в кар'єрах, розвалинах, населених пунктах, у парках, навколо людського житла, особливо на Мінорці. У Північно-Західній Африці зустрічається переважно в горах до висоти 2200 м н. р. м., на Мінорці — на узбережжі, не піднімаючись у гори вище 100 м. У типових біотопах може бути досить численною.
Денний вид ящірок, уникає найспекотніших годин дня влітку. Спритна, добре лазить по скелях, у тому числі по вертикальних поверхнях. Неполохлива і легко доступна, при зустрічі з людиною виявляє значно більшу допитливість, ніж інші ящірки. Зазвичай активна весь рік.
Кам'яна ящірка марокканська належить до яйцекладних плазунів. Парування відбувається навесні. Самиці в червні відкладають 1—4 яйця розміром 12—17 × 6—8 мм. Молодняк з'являється в період з липня по серпень.
Харчується переважно комахами, але може також вживати в їжу плоди рослин. Корм добуває як на землі, так і на скелях.
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[2]. Європейська популяція кам'яної ящірки марокканської, натуралізована на о. Мінорка, перебуває у стабільному стані й не потребує спеціальних охоронних заходів[3].
Єдиний представник роду Scelarcis (монотиповий вид). Після ревізії роду Lacerta, деякі автори стверджують, що цей вид слід назвати Teira perspicillata, тоді як інші зберігають його у своєму роді як Scelarcis perspicillata[4].
Станом на 2024 рік описано 3 підвиди[1]:
- Scelarcis perspicillata perspicillata;
- Scelarcis perspicillata chabanaudi;
- Scelarcis perspicillata pellegrini.
- ↑ а б в The Reptile Database: Scelarcis perspicillata
- ↑ Scelarcis perspicillata в Червоному списку МСОП
- ↑ Scelarcis perspicillata в Червоному списку МСОП (Європа)
- ↑ Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 р. (p. 289)
- Arnold, E. Nicholas; Ovenden, Denys W. (2002). Field Guide: Reptiles & Amphibians of Britain & Europe. Collins & Co. pp. 156–157. ISBN 9780002199643
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 р. (p. 289). ISBN 978-1-4081-5459-5