Йоган Непомук Вільчек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вільчек.
Йоган Непомук Вільчек
Народився7 грудня 1837(1837-12-07)[1][2][3]
Відень, Австрійська імперія[1]
Помер27 січня 1922(1922-01-27)[1][3] (84 роки)
Відень, Перша австрійська республіка[1]
ПохованняЗамок Кройцштайн
Країна Австрія
 Долитавщина
Діяльністьмандрівник-дослідник, колекціонер мистецтва, політик, меценат
Посадачлен Палати панів Імперської Ради[d][2]
РідВільчеки[d]
БатькоСтаніслав Вільчек[d]
МатиGabrielle, Freiin von Reischachd
У шлюбі зЕмма Емо-Каподілістаd
ДітиЛучія Вільчекd
Йоган Непомук Вільчек[d]
Марія Вільчекd
Нагороди
Кавалер командорського хреста ордена Леопольда (Австрія)
CMNS: Йоган Непомук Вільчек у Вікісховищі
Вітрильно-моторна шхуна «Tegetthoff»
Замок Кройцштайн

Йоган Непомук граф Вільчек (нім. Johann Nepomuk Wilczek; 7 грудня 1837, Відень — 27 січня 1922, Відень), званий Ганс Граф Вільчек — австрійський полярний дослідник, меценат мистецтв.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вільчек вивчав археологію, мистецтво, природничу історію. У 1863 подорожував до Криму, на Кавказ. Як доброволець брав участь 1866 у Німецькій війні. Подорожував до Африки (1868—1870).

Був співорганізатором Австро-угорської Полярної експедиції Юліуса Пайєра та Карла Вейпрехта (1872—1874), для якої збудував шхуну «Admiral Tegetthoff», купив необхідне устаткування, припаси.

Був керівником Другої експедиції з метою підготовки запасів провіанту, вугілля для Полярної експедиції, заклавши склад на острові Баренца. Добрався до гирла Печори, звідки по ній, Волзі подорожував через Росію і 9 листопада повернувся до Відня.

Полярна експедиція виявила 1874 невідомі острови, названі іменем цісаря — Земля Франца-Йосифа. Один з островів назвали на честь кронпринца Рудольфа, два інших островом Вільчека і Землею Вільчека. Після двох зимівель, замість передбаченої однієї, експедиція повернулась (машиніст помер) до гавані на островах Нова Земля і влітку 1874 урочисто повернулись до Відня. Вільчека обрали президентом Австрійського Географічного то��ариства[de] і він взявся за організацію Першого міжнародного полярного року 1882/83. За власні кошти облаштував станцію на острові Ян-Маєн. З 1881 член Нумізматичного товариства Відня. Разом з Теодором Більротом заснував шпиталь Рудольфінергаус[4], Добровільне товариство рятувальників (1881)[5], Віденський студентський конвікт.

Для Ц.к. Державного музею Вільчек став важливим покровителем. Разом з кронпринцем Рудольфом, ерцгерцогом Вільгельмом Вільчек був з 1885 співголовою Комітету, відповідального за розвиток і формування музею, відкритого 25 травня 1891 цісарем Францем Йосифом, якого Вільчек особисто провів по експозиції. З 1874 він Вільчек розпочав перебудову замків Кройцштайн біля Відня, Моосгам під музеї для свої колекцій.

Йоган Непомук Вільчек помер 27 січня 1922 у Відні і був захоронений у склепі замку Кройцштайн.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117379115 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Wilczek, Johann Nepomuk // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 56. — S. 118.
  3. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  4. ↑ Rudolfinerhaus[de]
  5. ↑ Wiener Freiwillige Rettungsgesellschaft[de]
  6. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1905. — S. 59.(нім.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hermann F. Koerbel: Geschichte der Österreichischen Polarforschung. — Wien: Arctic Research Consortium Austria, 2003. — ISBN 3-9501733-0-7 (нім.)
  • Julius Payer: Die österreichisch-ungarische Nordpol-Expedition in den Jahren 1872—1874, nebst einer Skizze der zweiten deutschen Nordpol-Expedition 1869—1870 und der Polar-Expedition von 1871. Mit 146 Illustrationen (Holzstichen) und 3 (gefalteten) Karten. Wien: Hölder 1876. CIV, 696 S. (нім.)
  • Andreas Pöschek: Geheimnis Nordpol. Die Österreichisch-Ungarische Nordpolexpedition 1872—1874. — Wissenschaftliche Arbeit 1999 (als PDF hier downloadbar) (нім.)
  • Christoph Ransmayr: Die Schrecken des Eises und der Finsternis, ISBN 3-596-25419-1 (нім.)
  • Österreichische Akademie der Wissenschaften: Österreichische Polarstation Jan Mayen, ausgerüstet durch seine Excellenz Graf Hanns Wilczek, geleitet von K. K. Corvetten-Capitän Emil Edlen von Wohlgemuth. Beobachtungs-Ergebnisse, 3 Bände. Wien 1886. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоган_Непомук_Вільчек&oldid=42658099