Змітнів
Окремі положення цієї статті сумнівні.(лютий 2023) |
село Змітнів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернігівська область | ||||
Район | Корюківський район | ||||
Тер. громада | Сосницька селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA74020070130079812 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1552 | ||||
Населення | 667 | ||||
Площа | 3,07 км² | ||||
Густота населення | 217,26 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 16141 | ||||
Телефонний код | +380 4655 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°34′49″ пн. ш. 32°43′10″ сх. д. / 51.58028° пн. ш. 32.71944° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
128 м | ||||
Водойми | Десна | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
Змі́тнів — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 667 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Змітнівська сільська рада.
Символіка села є промовистою. На гербі зображене фортеця (городище) на горі над Десною (синій колір). Перед горою зображена мітла. Символіка відображає легенду, згідно якої поселення було зметене (знищене) з гори татарами Батия.
Вперше згадується у 1552 р. Поблизу села є городище періоду Київської Русі. Входило до складу Сосницького полку. Споруджено церкву Тихвинської ікони Божої матері на вул. Придеснянській, 47а[1].
Змітнів (також Взметнів) — поселення на горі над р. Десною. За легендою, поселення було зметене (знищене) з гори татарами Батия. Ранньослов'янське сіверське поселення перших віків нашої доби[джерело?]. Називався Змітнев в княжі часи (за Іпатіївським літописом), літописним градом Неятином.
У 1071 р. «воєваша половци у Растовца і Неятина». З географічної примітки 14 ст.[якої?] відомий перелік градів по Десні — Чернігів, Омельники, Брянечськ, Рястовець, Унеятин, Новгород. Проте у літописах згадується й інший Неятин, як град берендеїв біля Києва. Відома і міграція тюркських племен з Правобережжя на Сіверщину. Можливо літописна назва занесена ковуями-берендеями. Назва Неятин за формою утворення співзвучна з літописним топонімом Нежатин (Ніжин).
Змітнів згадується у грамоті 1552 р. як починок Лунча (відомий також гідронім у Росії). Частина зметневских бортників поселилися на новому бортному уході-починку. Відоме село в давнину своїми бобровими гонами, видриними й рибними промислами. Неятин став називатися Змітневим за московського владування 1503—1619 рр., можливо від імені власника (у 1600 р. у Рязані відомий боярин Олексій син Зметнев). За поляків Змітнів — власність Пясочинських[джерело?]. У 1635 р. — король надав село Олександру Киселю. За переписом 1666 р. 30 дворів посполитих, 65 дворів бобилів і підсусідків козацьких. Це люди які платили податки, козаки податки не платили. З 1726 р. селом володів Кочубей (рід Кучук–беїв) Федір Васильович. Війтом був Гаврило Іванченко, отаманом — Василь Лихач. У 1732 р. налічувалося 40 козацьких дворів і 16 дворів бобровників, церква, школа та шпиталь.
1781 р. було 23 хати підданих підполковника Михайла Кочубея, 26 хат бобровників і 70 козацьких хат, сільська церква. 1770 р. — 807 парафіянин сільської церкви.
У Змітневі знаходився маєток контрадмірала Володимира Ушинського. Дядько відомого педагога[кого?] був похований на цвинтарі місцевої Троїцької церкви. За його заповітом дружина адмірала у 1872 р. відкрила Володимирське Змітнівське сирітське жіноче училище. Дружина Амалія відписала весь свій маєток і 12 тис. рублів училищній раді. При училищі діяла за європейським зразком школа домашнього господарства ім. Амалії Ушинської. Пізніше училище було перенесено до Сосниці й на його базі відкрито жіночу прогімназію.
У 1885 р. — 1210 жителів у 202 дворах, церква, постоялий двір, вітряк. За переписом 1897 р. — 246 дворів, 1716 жителів, земська школа, торжок. У 1924 р. — 359 дворів і 1 290 жителів. 1973 р. — 489 дворів і 1 297 жителів. Знайдено в селі скарб з 1 133 срібних монет 17 ст.[джерело?]. У Змітневі у 1964 р. знімався фільм «Зачарована Десна». Нині[коли?] в селі проживає 554 жителі. Озеро Космовка, кажуть, утворилося від падіння метеорита[джерело?].
У 2016 році про село зняли відео-репортаж ТСН. Школу збиралися закрити (за законом у школі має бути 25 учнів, а було 21), тому селяни дали оголошення про запрошення батьків з дітьми. Приїхало 5 родин із 24 дітьми. Третина хат пустує, тому проблеми із житлом швид��о вирішились[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 662 | 99.25% |
російська | 3 | 0.45% |
білоруська | 2 | 0.30% |
Усього | 667 | 100% |
- В селі народився Аполлос Байбаков (1737—1801), єпископ церкви Російської імперії.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ На Чернігівщині селяни зберегли школу від закриття, розмістивши оголошення в інтернеті (відео) [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.], город.сн.юа, 11 серпня 2016
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Змітнів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Змітнів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |