Перейти до вмісту

Змітнів

Координати: 51°34′49″ пн. ш. 32°43′10″ сх. д. / 51.58028° пн. ш. 32.71944° сх. д. / 51.58028; 32.71944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Змітнів
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74020070130079812
Основні дані
Засноване 1552
Населення 667
Площа 3,07 км²
Густота населення 217,26 осіб/км²
Поштовий індекс 16141
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°34′49″ пн. ш. 32°43′10″ сх. д. / 51.58028° пн. ш. 32.71944° сх. д. / 51.58028; 32.71944
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Змітнів. Карта розташування: Україна
Змітнів
Змітнів
Змітнів. Карта розташування: Чернігівська область
Змітнів
Змітнів
Мапа
Мапа

Змі́тнів — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 667 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Змітнівська сільська рада.

Символіка

[ред. | ред. код]

Символіка села є промовистою. На гербі зображене фортеця (городище) на горі над Десною (синій колір). Перед горою зображена мітла. Символіка відображає легенду, згідно якої поселення було зметене (знищене) з гори татарами Батия.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше згадується у 1552 р. Поблизу села є городище періоду Київської Русі. Входило до складу Сосницького полку. Споруджено церкву Тихвинської ікони Божої матері на вул. Придеснянській, 47а[1].

Змітнів (також Взметнів) — поселення на горі над р. Десною. За легендою, поселення було зметене (знищене) з гори татарами Батия. Ранньослов'янське сіверське поселення перших віків нашої доби[джерело?]. Називався Змітнев в княжі часи (за Іпатіївським літописом), літописним градом Неятином.

У 1071 р. «воєваша половци у Растовца і Неятина». З географічної примітки 14 ст.[якої?] відомий перелік градів по Десні — Чернігів, Омельники, Брянечськ, Рястовець, Унеятин, Новгород. Проте у літописах згадується й інший Неятин, як град берендеїв біля Києва. Відома і міграція тюркських племен з Правобережжя на Сіверщину. Можливо літописна назва занесена ковуями-берендеями. Назва Неятин за формою утворення співзвучна з літописним топонімом Нежатин (Ніжин).

Змітнів згадується у грамоті 1552 р. як починок Лунча (відомий також гідронім у Росії). Частина зметневских бортників поселилися на новому бортному уході-починку. Відоме село в давнину своїми бобровими гонами, видриними й рибними промислами. Неятин став називатися Змітневим за московського владування 1503—1619 рр., можливо від імені власника (у 1600 р. у Рязані відомий боярин Олексій син Зметнев). За поляків Змітнів — власність Пясочинських[джерело?]. У 1635 р. — король надав село Олександру Киселю. За переписом 1666 р. 30 дворів посполитих, 65 дворів бобилів і підсусідків козацьких. Це люди які платили податки, козаки податки не платили. З 1726 р. селом володів Кочубей (рід Кучук–беїв) Федір Васильович. Війтом був Гаврило Іванченко, отаманом — Василь Лихач. У 1732 р. налічувалося 40 козацьких дворів і 16 дворів бобровників, церква, школа та шпиталь.

1781 р. було 23 хати підданих підполковника Михайла Кочубея, 26 хат бобровників і 70 козацьких хат, сільська церква. 1770 р. — 807 парафіянин сільської церкви.

У Змітневі знаходився маєток контрадмірала Володимира Ушинського. Дядько відомого педагога[кого?] був похований на цвинтарі місцевої Троїцької церкви. За його заповітом дружина адмірала у 1872 р. відкрила Володимирське Змітнівське сирітське жіноче училище. Дружина Амалія відписала весь свій маєток і 12 тис. рублів училищній раді. При училищі діяла за європейським зразком школа домашнього господарства ім. Амалії Ушинської. Пізніше училище було перенесено до Сосниці й на його базі відкрито жіночу прогімназію.

У 1885 р. — 1210 жителів у 202 дворах, церква, постоялий двір, вітряк. За переписом 1897 р. — 246 дворів, 1716 жителів, земська школа, торжок. У 1924 р. — 359 дворів і 1 290 жителів. 1973 р. — 489 дворів і 1 297 жителів. Знайдено в селі скарб з 1 133 срібних монет 17 ст.[джерело?]. У Змітневі у 1964 р. знімався фільм «Зачарована Десна». Нині[коли?] в селі проживає 554 жителі. Озеро Космовка, кажуть, утворилося від падіння метеорита[джерело?].

У 2016 році про село зняли відео-репортаж ТСН. Школу збиралися закрити (за законом у школі має бути 25 учнів, а було 21), тому селяни дали оголошення про запрошення батьків з дітьми. Приїхало 5 родин із 24 дітьми. Третина хат пустує, тому проблеми із житлом швид��о вирішились[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 662 99.25%
російська 3 0.45%
білоруська 2 0.30%
Усього 667 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. На Чернігівщині селяни зберегли школу від закриття, розмістивши оголошення в інтернеті (відео) [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.], город.сн.юа, 11 серпня 2016
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]