Перейти до вмісту

Земля і воля (компанія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Земля і воля
ТипТОВ
Галузьсільське господарство
Спеціалізаціявиробництво рослинницької і тваринницької продукції
Попередник(и)Майнівський радгосп-технікум
Засновано2000
Штаб-квартираБобровиця, вул.Чернігівська, 34
Територія діяльностіЧернігівська та Київська області
Ключові особиЯковишин Леонід Григорович, генеральний директор
Код ЄДРПОУ30866306
zemlyaivolya.net

«Земля і воля» — одне з найбільших сільськогосподарських підприємств України. Основні виробничі потужності та офіс розташовані в Бобровицькому районі Чернігівської області. За обсягом земельного банку підприємство займає 51 місце в рейтингу «Топ 100 латифундистів України»[1] (32 500 га, з яких 30 000 га відведено під кукурудзу[2]).

Історія

[ред. | ред. код]

Утворено 2000 року на базі колишнього Майнівського радгоспу-технікуму і 13 реформованих розвалених КСП в населених пунктах: Ярославка, Озеряни, Щаснівка, Стара Басань, Бригинці, Нова Басань, Піски, Браниця, Кобижча, Бобровиця і Носівка Чернігівської області, Лозовий Яр Київської області[3].

У грудні 2024 року генеральний директор підприємства Леонід Яковишин звинуватив народного депутата України Бориса Приходька у підготовці рейдерського захоплення підприємства. Приходько звинувачення відкинув[4].

Матеріально-технічна база

[ред. | ред. код]

Товариство має 5 зерносушильних комплексів, які за добу обробляють до 6 тис. тонн зерна. Для зберігання його змонтували 47 металевих, повністю автоматизованих силосів загальною місткістю 227 тисяч тонн. Біля залізничних колій споруджено 2 термінали, через які за добу можна завантажити 40 вагонів. Машинно-тракторний парк налічує понад 200 тракторів, понад 20 зернозбиральних комбайнів, понад 200 вантажних автомашин, необхідну кількість ґрунтообробної та посівної техніки. З 2012 року на допоміжній залізничній колії діє пункт для приймання та розвантаження залізничних цистерн із безводним аміаком. Для ремонту тракторів, комбайнів і причіпного інвентарю є центральна майстерня і 10 бригадних. Для автомашин є станція технічного обслуговування, обладнана діагностичною апаратурою і ремонтними стендами. Є цех будівництва і капітального ремонту. Працює агрохімічна лабораторія.[5][3]

В охороні полів і устаткування працює 200 людей, на озброєнні у яких 50 автоматів.[6]

Діяльність

[ред. | ред. код]

В обробітку — 32,5 тис. га ріллі, на які укладено договори оренди з власниками земельних паїв. Орендна плата — 18 % від нормативної вартості земельного паю. Основна зернова культура — кукурудза, решта — пшениця, ячмінь та інші культури.

30 тис. га — в господарстві під кукурудзою.[2] У вирощуванні кукурудзи товариство співпрацює з компаніями США «Піонер» і «Монсанто» в питаннях виробництва насіння високоврожайних гібридів ДКС-3472, ДКС-2960 і ДКС-3795 на базі ТОВ «Земля і воля». 2012 року валовий збір зернових склав 187 тис. тонн, у тому числі 180 тис. тонн кукурудзи.

Господарство мало 47 000 свиней, однак станом на 2019 поголів'я скоротилося до 1000 свиней — для власних потреб, оскільки в господарстві є їдальні.[2]

2005 року введено в дію круп'яний завод для перероблювання зерна кукурудзи потужністю 70 тонн на добу. Станом на 2019 — завод простоює.[2]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Топ 100 латифундистов Украины. Latifundist.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2020.
  2. а б в г Леонід Яковишин: Топ-5 складових успіху вирощування кукурудзи в монокультурі —. SuperAgronom.com. 8 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
  3. а б Про нас. ТОВ «Земля і Воля». Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
  4. Денис Шапошніков (16 грудня 2024). Герой України Леонід Яковишин звинувачує нардепа Бориса Приходька у підготовці рейдерського захоплення «Землі і Волі». Суспільне Чернігів. Процитовано 17 грудня 2024.
  5. Наталія Потапчук (18 квітня 2019). Леонід Яковишин, економіст і підприємець, Герой України. Укрінформ. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
  6. Костянтин Ткаченко (5 вересня 2019). Леонід Яковишин: Кукурудза — це друга нафта (рос.). Latifundist.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]