Зелена металургія в Україні

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (березень 2021)

Зелена металургія — збірне поняття, що описує тенденцію металургійних підприємств знижувати викиди СО₂ згідно європейських цільових значень в рамках Європейського зеленого курсу, проведення модернізації виробництва^{[джерело не вказане 1383 дні]}.

Металургійні заводи в Україні, які скоротили викиди СО₂ до європейського цільового рівня, звільняються від сплати частини тарифу НЕК «Укренерго»^[1] на передачу електроенергії, яка направляється на компенсацію виробникам з поновлюваних джерел енергії. Аналогічний фінансовий стимул діє в Німеччині^[2], яка звільняє «зелену» промисловість від платежів за «зелену» електроенергію.

Національно визначений внесок (НВВ) — це зобов'язання України згідно з Паризькою угодою скорочувати викиди СО₂. Перший раз Україна взяла такі зобов'язання в 2015 році. У 2021 року країна повинна взяти на себе нові зобов'язання^[3].

Європейський зелений курс — план досягнення нульового викиду^[4] парникових газів і нульового забруднення навколишнього середовища в країнах-членах Європейського союзу шляхом переходу від викопних до поновлюваних джерел енергії і сировини до 2050 року. Для досягнення цієї мети ЄС планує витратити^[5] в найближчі десять років 1 трлн євро. Метою заходів плану є боротьба з глобальним потеплінням і забрудненням навколишнього середовища. Прийнято Європейською комісією 11 грудня 2019 року.

У 2021—2027 роках впланується виділення 100 млрд євро для регіонів, які найбільше зачепила декарбонізація. З них Польща отримає 2 млрд євро з 7,5 млрд євро в рамках однієї зі складових цієї програми — Фонду справедливого переходу, що безпосередньо фінансується Єврокомісією^[6].

Німеччина вводить програму фінансування виробництва «зеленої сталі»^[7]. 2019 року на сталеливарну промисловість Німеччини припадала третина прямих промислових викидів, при цьому викиди CO₂ склали понад 36 млн т. Міністерство навколишнього середовища Німеччини планує виділити 2 млрд євро через Фонд енергетики і клімату.

В ЄС при виробництві 1 тонни сталі киснево-конверторним способом викиди СО₂ становлять в середньому 1300 кг, в Україні — 2000 кг. За Європейським зеленим курсом цей рівень до 2050 року повинен бути знижений на 80 % — до 250 кг на тонну сталі. Такому цільовому рівню відповідає лише виробництво сталі електродуговим способом^[8].

21 липня 2020 року ВРУ прийняла Закон України 810-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії»^[9]. Закон містить норми, що вводять поняття «зелена металургія». Їхній автор — нардеп від Слуги народу, заступник голови комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський^[10][11].

Статус підприємства зеленої металургії може отримати юридична особа, що виконує норми з прямих викидів СО₂ у виробництві сталі: не більше 250 кг на тонну, що використовує виключно електродуговий метод виробництва.

Підприємства зеленої металургії на період дії «зеленого» тарифу для виробників електроенергії з альтернативних джерел, оплачують тариф оператора системи передачі НЕК «Укренерго» за послуги з передачі електричної енергії, що купується для виробництва сталі, без урахування витрат на виконання спеціальних обов'язків щодо забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Підставою для встановлення такого тарифу підприємств зеленої металургії є довідка Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України і Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України.

П'ять металургійних заводів в Україні^[12] можуть отримати такий статус:

1. «Інтерпайп Сталь» (Дніпро),
2. «Електросталь» (Курахове),
3. «АзовЕлектроСталь» (Маріуполь),
4. «Енергомашспецсталь» (Краматорськ),
5. «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя).

Ці підприємства вже мають викиди СО₂ нижче 250 кг/т сталі, в межах норм, які ЄС має намір досягти в рамках Європейського зеленого курсу до 2050 року. За підсумками 2020 року, на заводи припадає 5,5 % виплавленої в Україні сталі і менше 1 % від загального споживання електроенергії в Україні.

Ще жоден метзавод не отримав статус «зеленої металургії», оскільки Кабінет міністрів досі розробляє порядок отримання цього статусу.