Заява

Зая́ва — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням або пропозицією, на адресу установи чи посадової особи^[1], в такому випадку адресант, який подав заяву, називається заявником.^[2] Офіційне повідомлення в усній формі, в якому викладається п��вне прохання, теж називається заявою. За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні і зовнішні, які бувають від організацій, установ (службові) та особистості.

• Простою (викладається тільки прохання);
• Мотивованою (вказується мотивація прохання);
• Складною (заява містить додатки).

• зовнішні, особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);
• зовнішні, службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса установи, підприємства з усіма належними реквізитами.
• внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.

• Заява на працевлаштування
• Заява на звільнення
• Заява на отримання, наприклад відпустки, матеріальної допомоги, відгулу, відшкодування витрат і т.п.

У заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності:

1. Адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника у давальному відмінку, на ім'я яких подається заява), ліворуч вказується назва організації чи установи, куди подається заява (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника у давальному відмінку, на ім'я яких подається заява).
2. Адресант (назва установи або посада, прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою);

   Нижче у стовпчик - назва професії, місце роботи, прізвище, ім'я, по-батькові, адреса того, хто подає заяву. Якщо заява адресується до тієї організації, де працює адресант, домашню адресу не зазначається. (назва установи або посада, прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою);

3. Назва виду документа нижче реквізиту адресату, посередині рядка слово "Заява" пишеться з великої літери й крапка не ставиться.
4. Текст з великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням.
5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності. Цей реквізит застосовується у написанні складної заяви.
6. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч - підпис особи, яка писала заяву.

Заява може писатись власноручно або бути надрукована та підписана заявником. Заява може писатись в одному примірнику, або може писатись в багатьох примірниках (з однаковим текстом, але до різних адресантів). Різновидами заяви є заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунку, про притягнення до відповідальності тощо.

                                                    Ректорові 
                                                    Українського католицького університету 
                                                    проф. Гудзяку Б.І. 
                                                    Листяка Олександра Володимировича
                                           
                                              Заява о

• Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. — К.: Літера, 2003 ISBN 966-7543-25-0 с.45-47
• Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери: навч. посібник. — К.: А. С.К. ,2008 ISBN 978-966-539-533-1 С. 71-73

• Т. І. Шинкаренко. Заяви // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Заява [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.