Зарицький Петро Анатолійович

Зарицький Петро Анатолійович
Петро Зарицький
Народився	12 червня 1957(1957-06-12) (67 років) с. Сокілець, Козятинський район Вінницька область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	с. Сокілець Вінницька область
Діяльність	Українська література
Відомий завдяки	поет, прозаїк
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського

Зари́цький Петро́ Анато́лійович (нар.12 червня 1957(19570612), с. Сокілець, Козятинський район, Вінницька область) — український поет і прозаїк. Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (2004).^[1]

Народився 12 червня 1957 р. у с. Сокілець, Козятинського району Вінницької області у селянській родині. З раннього дитинства виростав без батька, сезонно підробляючи у місцевому радгоспі «Сигнал». Освіту здобував у восьмирічці сусіднього с. Титусівка, середній школі № 1 м. Козятин. Отримавши середню освіту в 1975 р., закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (1980) за фахом агронома. До призова у військо кілька місяців працював головним агрономом колгоспу «Радянська Україна» с. Зозулинці та с. Тернівка, а також заступником голови правління колгоспу с. Махаринці на Козятинщині. Строкову службу проходив у військах Протиповітряної оборони. Останнє військове звання «капітан запасу». Після демобілізації був головним агрономом колгоспу ім. Т. Шевченка у с. Тернівка та заступником голови правління колгоспу ім. Леніна с. Махаринці Козятинського району. В трудовій біографії також — робота інструктором та завідувачем організаційного відділу Козятинського райкому комсомолу, інструктором та секретарем Козятинського райкому Компартії України. У 1990 р. закінчив факультет журналістики Київського інституту політології і соціального управління та майже п'ятнадцять років перебував на журналістській роботі — завідувачем відділу, а згодом й заступником редактора районної газети «Вісник Козятинщини».^[2]

Перші публікація віршів у районній газеті «Жовтневі зорі» ще у шкільні роки. З часом друкується у журналах «Ранок», «Дніпро», «Перець», альманахах «Вітрила», «Горизонт», колективних збірниках «Стоголосся», «Краса України — Поділля», «Квіт подільського слова», «Різдво в українській поезії» та ін. Творчість журналіста і поета пронизана сповідальним болем за долю села та його людей, з якими тісно переплелось особисте життя. Нариси та літературознавчі розвідки про письменника друкувались у газетах «Комсомольське плем'я», «Вінницька правда», «Комсомольское знамя», «Літературна Україна» та в інших періодичних виданнях.

	Кращі вірші Петра Зарицького нагадують галерею фресок, на яких людські долі змальовано глибоко та відверто, що мають усі шанси стати помітним явищем у літературі...
— Володимир Рабенчук[3]

У творчому доробку поета поетичні збірки:

Плідно працює в публіцистиці та художній прозі, готуючи до друку книги нарисів і оповідань.^[4]

• «Золота медаль української журналістики»;
• Літературна премія імені Миколи Трублаїні;
• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2001);
• Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського (2009);
• Найвища нагорода в галузі журналістики України «Золоте перо»;^[5]
• Літературна премія імені Андрія М'ястківського (2018);^[6]
• Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2021).^[7]

Обкладинка книги «Білий димар», 2007  Обкладинка книги «Діти чорноземів», 2008

• Митці слова Вінниччини. До 45-річчя обласної організації НСПУ: довід.-хрестом. Вид. / Упоряд. А. М. Подолинний. — Вінниця: Консоль, 2015. — 224 с. — ISBN 978-617-583-151-9. — С. 89—93.
• Біографія П. А. Зарицького на сайті Вінницької організації НСПУ «Краснослов» [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
• Петро Зарицький // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — С. 127–140 : портр.
• Зарицький Петро Анатолійович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 82-83.
• Подолинний, А. Зарицький Петро Анатолійович (довідка) // Енциклопедія Сучасної України / співголов. І. М. Дзюба. — Київ: Поліграфкнига, 2010. — Т. 10. — С. 324.
• Гудима, Андрій. Поетичний світ Петра Зарицького // Замкова гора (Біла Церква). — 2013. — № 89-90. — 1 листопада.
• Кучик, Наталія. Талановита людина — талановита у всьому // Вісник Козятинщини. — 2013. — № 44. — 31 жовтня.
• Лауреат літературної премії імені Коцюбинського — наш земляк [Про П. А. Зарицького] // Місто. — 2009. — 25 вересня.
• Рабенчук, Володимир. Поет і агроном в одній особі // Літературна Україна. — 2009. — № 19. — 21 травня.
• Страшний, Василь Поет від плуга і Бога // Хочу все знати (Вінниця). — 2001. — 28 листопада.
• Васильченко, Світлана. Зернина з полюсу // Вінницька правда. — 1989. — 3 травня.
• Рущак, Александр. Тридцать осколков солнца // Комсомольское знамя. — 1983. — № 83. — 1 мая.

• Офіційний сайт НСПУ
• «Краснослов» — офіційний сайт Вінницької письменницької організації
• Персональний сайт Петра Зарицького [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Вінницький інформаційний портал [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.