Загальні вибори 1958 року у Венесуелі
Загальні вибори 1958 року у Венесуелі — президентські та парламентські вибори, що відбулись у Венесуелі 7 грудня 1958 року. Ознаменували перехід від періоду військової диктатури до цивільного правління. Були проведені Тимчасовою урядовою хунтою контр-адмірала Вольфганга Ларрасабаля за 10 місяців після ліквідації диктатури генерала Маркоса Переса Хіменеса.
Голоси | % | |
---|---|---|
Зареєстровано | 2.913.801 | 100% |
Разом проголосували | 2.722.053 | ?% |
Визнано дійсними | 2.610.833 | ?% |
Недійсні бюлетені | 111.220 | 4,09% |
Утримались | 191.748 | 6,58% |
Кандидати:
- Рафаель Кальдера , Соціал-християнська партія — КОПЕЙ — адвокат, соціолог, політик, письменник та оратор. Балотувався у президенти вдруге.
- Ромуло Бетанкур, партія Демократична дія (Венесуела)Демократична дія. Політик, журналіст, письменник та оратор, глава Революційної урядової хунти 1945–1948 років.
- Вольфганг Ларрасабаль Угуето, коаліція Республіканський демократичний союз. Військовик та політик, контр-адмірал, глава Тимчасової урядової хунти 1958 року.
Кандидат | Портрет | Партія | Голоси | % |
Ромуло Бетанкур | Демократична дія | 1,284,092 | 49,18 | |
Вольфганг Ларрасабаль Угуето | Коаліція ДРС, КПВ та ННВР | 903,479 | 34.61 | |
Рафаель Кальдера | КОПЕЙ | 423,262 | 16,21 |
Партія | Голоси | % | Депутатські місця | |||
---|---|---|---|---|---|---|
Палата депутатів | +/- | Сенат | +/- | |||
Демократична дія | 1,275,973 | 49.5 | 73 | -10 | 32 | -6 |
Демократичний республіканський союз | 690,357 | 26.8 | 34 | +30 | 11 | +10 |
КОПЕЙ | 392,305 | 15.2 | 18 | +2 | 6 | +2 |
Комуністична партія Венесуели | 160,791 | 6.2 | 7 | +4 | 2 | +1 |
Республіканська інтеграція | 19,424 | 0.8 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Соціалістична робітнича партія | 15,476 | 0.6 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Незалежний національний виборчий рух | 14,908 | 0.6 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Соціалістична партія Венесуели | 10,983 | 0.4 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Недійсні виборчі бюлетені | 104,732 | - | - | - | - | - |
Разом | 2,684,949 | 100 | 132 | +22 | 51 | +5 |
Джерело: D.Nohlen |
Вибори 7 грудня 1958 року були першими вільними виборами після десятирічного періоду військової диктатури. Вони відзначились високою активністю виборців (на президентських виборах явка склала 94,4%, на виборах до Палати депутатів — 92,1%). Обраний президентом Ромуло Бетанкур здобув майже половину голосів виборців, а його партія отримала 73 зі 132 місць у Палаті депутатів та 32 з 51 місця у Сенаті[1]. Однак, зрештою, повернення до цивільного правління й демократичних виборчих процедур не приніс громадянської згоди. Вибори 1963 року пройшли в обстановці громадянської війни та в країні на довгі роки встановилась двопартійна система, коли при владі чергувались представники Демократичної дії та КОПЕЙ.
- ↑ Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, p.555-556. ISBN 9780199283583
- Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, pp.555-580. ISBN 9780199283583.