Завоювання Асіли (1471)
| Завоювання Асіли | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Португальсько-марокканські війни | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Португальське королівство | Марокканський султанат | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Афонсу V принц Жуан |
невідомо | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 30000 вояків 477 кораблів |
невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | 2000 убитих 5000 полонених | ||||||
Завоюва́ння Асі́ли (порт. Conquista de Arzila) — військовий похід Португальського королівства по захопленню портового міста Асіла в Марокканському султанаті. Проходив протягом 18—24 серпня 1471 року. Експедиційними силами, числом у 30 тисяч вояків та 477 кораблів, командував король Афонсу V. 21 серпня португальці почали штурм Асіли, яку здобули після запеклого триденного бою. Місто стало другим португальським форпостом на марокканському узбережжі.
Після захоплення Сеути в 1415 році португальці продовжили свою експансію в Марокко. Король Афонсу V планував підкорити багатий Танжер, але радники переконали його почати зі взяття портового міста Асіла, що було ключем до самого Танжера.
Час нападу вибрали оптимально — тогочасний Марокканський султанат охопили міжусобиці. Асіла, що нараховувала 7 тисяч мешканців і мала багату скарбницю, була без провідника. Її управитель шейх Мулей брав участь у облозі Феса на вимогу султана.
Для вивчення зони бойових дій португальці вислали до Асіли двох розвідників під виглядом купців — Перу де Алкасоваша й Вінсенте Сімойнша.
Збір португальських військ проходив у трьох місцях: Лісабоні, Порту і Лагуші. Останній був базою морських сил. Згідно з повідомленнями Руя де Піни, набрана армія нараховувала до 30 тисяч вояків, а флот — 477 кораблів[1]. Даміан де Гойш наводить скромніші цифри — 24 тисяч вояків на 338 кораблях. Експедицію очолив сам король Афонсу V, який взяв із собою принца-спадкоємця, 16-річного Жуана[2].
18 серпня 1471 року португальське військо рушило морем з Лагуша до Марокко. Погода була погана: море сильно штормило, декілька суден загубилися. 20 серпня португальці прибули до марокканського берега. Король провів нараду й вирішив атакувати Асілу зненацька наступного ранку.
21 серпня, незважаючи на зливу та неможливість належним чином розгорнути артилерію, нападники почали обстріли й штурм міських укріплень. Під час спроби висадки десанту у внутрішньому порту міста, португальські кораблі сіли на рифи, поховавши у хвилях дві сотні вояків[1].
Бої тривали три дні. Гарнізон і містяни чинили запеклий спротив, але коли португальці захопили центр міста, вирішили здатися. Король відмовився приймати капітуляцію і дав безжальний наказ на тотальну зачистку міста й околиць. Найкривавішим місцем боїв стала мечеть: нападники виламали двері й вирізали усіх, хто шукав тут захисту, незважаючи на вік і стать[2].
24 серпня Асіла пала. Марокканці втратили убитими до 2 тисяч чоловік. 5 тисяч містян потрапили у полон, серед яких були жінки і діти місцевого володаря, шейха Мулея.
Здобич переможців склала 80 тисяч золотих, проте і вони мали серйозні втрати. У жорстокій облозі зазнав поранення принц-спадкоємець Жуан. ��агинули сотні португальських лицарів та шляхтичів, серед яких були монастівський граф Алвару де Каштру, маріалвинський граф Жуан де Кутіню та інші[2].
Наступного дня португальці перетворили Асільську мечеть на Церкву святого Варфоломея. У ній король посвятив свого сина Жуана в лицарі. Після перемоги Афонсу V залишив новим управителем міста Енріке де Менезіша, валенсійського графа й господаря Сегерської фортеці.
Здобуття Асіли відкрило португальцям дорогу до Танжеру. Мешканці останнього, довідавшись про жахливу долю асільців, негайно евакуювалися з міста і португальці безперешкодного захопили Танжер через чотири дні, 28 серпня 1471 року[3].
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947. p. 205.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Lopes, David. A Expansão em Marrocos. Lisboa, Editorial Teorema, 1989.
- Pina, Rui de. Cronica de El-Rei D. Afonso V // Correa Da Serra, José. Collecção de Livros Inéditos de História Portugueza, dos reinados de D. João I, D. Duarte, D. Afonso V e D. João II. Vol. II. Lisboa, Academia Real das Sciencias, 1790.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Завоювання Асіли (1471)
