Жан-П'єр де Круза

Жан-П'єр де Круза
Народився	13 квітня 1663(1663-04-13)[1][2] Лозанна, Во, Швейцарія[3][2]
Помер	1750 Лозанна, Во, Швейцарія[3][2]
Країна	Швейцарія
Діяльність	філософ, викладач університету, математик
Alma mater	Лейденський університет, Лозанський університет, Женевський університет і Паризький університет
Знання мов	французька[4]
Заклад	Лозанський університет і Гронінгенський університет[2]
Батько	Abraham de Crousazd
Медіафайли у Вікісховищі

Жан-П'єр де Круза (фр. Jean-Pierre de Crousaz; 1663(1663)—1750) — швейцарський популярний філософ (спіритуалістичного напряму).

Навчався в Женеві, Лейдені та Парижі, перш ніж 1700 року стати професором філософії та математики в університеті Лозанни. Чотири рази був обраний ректором університету. 1724 року очолив кафедру філософії та математики в Гронінгенському університеті. Брав активну участь у богословських суперечках.

Іноземний член Паризької академії наук (1725).

1726 року його призначено вчителем до молодого князя Фрідріха Гессен-Кассельського^[en]. 1735 року повернувся до Лозанни з гарної пенсії. 1737 року відновлений на колишній посаді, яку зберіг до смерті.

Основні його твори: «Traite du beau» (1712); «La logique» (1725); «Examen du Pyrrhonisme» (1733); «De l'esprit humain» (1741).

• Жан Філіп де Шезо

• Crousaz, Jean Pierre de // Енциклопедія Британіка, 1910 (англ.)
• Круза, Жан-Пьер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIa. — С. 747. (рос. дореф.)