Перейти до вмісту

Жан-Батіст Аржан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан-Батіст Аржан
фр. Jean-Baptiste Boyer d'Argens
ПсевдонімAbbé Persifle[1], Mirone[1], abbé Persifle[1] і François d' Oraison[1]
Народився24 червня 1704(1704-06-24)[2][3][…]
Екс-ан-Прованс, Прованс, Французьке королівство[2][4]
Помер11 січня 1771(1771-01-11)[2][3][…] (66 років)
Тулон, Прованс, Французьке королівство[4]
Країна Франція[6]
Місце проживанняПотсдам
Діяльністьписьменник, філософ, перекладач, військовослужбовець, аристократ
Мова творівфранцузька
Жанрроман
ЧленствоПрусська академія наук
БатькоPierre-Jean de Boyer d'Eguillesd
Брати, сестриAlexandre Jean-Baptiste de Boyerd
CMNS: Жан-Батіст Аржан у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жан-Батіст де Буайє, маркіз д'Аржан (1704—1771) — французький письменник-романіст, філософ, діяч доби Просвітництва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Старший син генерального прокурора парламенту в Екс-ан-Провансі. Свою ранню біографію виклав в одному з перших своїх романів — «Мемуари пана маркіза д'Аржана» (1735). Молодість його була переповнена пригодами: невдала військова кар'єра (внаслідок забиття, отриманого ним при падінні з коня, мав залишити військову сллужбу в чині капітана), таємний шлюб з актрисою Сильвією і вимушена втеча до Іспанії, поїздка при дипломатичній місії в Алжир і Константинополь, де йому загрожувала смертна кара, бурхливе життя в Римі, де його мало не вбили наймані вбивці. Батько довго і безуспішно намагався виправити сина. Дійшло навіть до шестимісячного ув'язнення в цитаделі Перпіньяна. А закінчилося тим, що його позбавили спадщини на користь молодшого брата.

Вивчав юриспруденцію, знав багато мов, включаючи давньогрецьку та давньоєврейську, був знавцем історії та філософії, займався хімією та анатомією, брав уроки малювання у де Каза, професора Академії живопису. Перебравшись до Голландії із середини 1730-х років пробує свої сили на літературній ниві.

Фрідріх Прусський, тоді ще наслідний принц, запрошує маркіза д'Аржана до Берліна. Але це запрошення було прийнято лише після вступу у 1740 році Фрідріх II на престол. На той час опубліковано майже всі основні художні твори письменника. Король призначає його камергером двору, директором королівського театру, головою відділення словесності Берлінської академії наук. Він стає членом гуртка філософів. У Берліні маркіз д'Аржан провів 25 років, проте до кінця не зміг там прижитися. Його нерівний шлюб із актрисою Бабеттою Кошуа викликав невдоволення не лише його рідних, а й Фрідріха II, і в результаті залишок своїх днів він прожив на батьківщині, в Ексі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Своєю головною працею вважав «Філософію здорового глузду». Цей трактат витримав 15 видань і був перекладений англійською, німецькою та голландською мовами.

Романи д'Аржана, а особливо його «Листи», були надзвичайно популярні протягом майже XVIII століття. В них дається широка картина вдач і звичаїв різних народів, давніх та нових. Автор ховається під маскою перекладача та видавця цих послань, у яких обговорюються проблеми пізнання світу, політичного устрою, релігії, філософії, моралі, відносин у суспільстві.

«Листи» згодом ставали зразками наслідування для пізніших авторів. «Китайські листи» послужили одним із головних джерел роману «Громадянин світу» Олівера Голдсміта . «Пошта Духів» І. А. Крилова створена під впливом «Кабалістичних листів», з яких запозичені цілі сторінки філософського змісту.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Mémoires de M. le marquis d'Argens» (1735)
  • «Les enchainemens de l'amour et de la fortune, ou les Mémoires du Marquis de Vaudreville» (1736)
  • «Le Mentor cavalier, ou les illustres infortunez de notre siècle» (1736)
  • «Mémoires De La Comtesse De Mirol» (1736)
  • «Mémoires De Mademoiselle De Mainville, Ou Le Feint Chevalier» (1736)
  • «Mémoires du marquis de Mirmon, ou le solitaire philosophe» (1736)
  • «Lettres juives» (1736—1737)
  • «Le fortuné florentin, ou les mémoires du comte della Vallé» (1737)
  • «Mémoires du comte de Vaxere ou le faux rabin» (1735)
  • «Le Philosophe amoureux, ou les mémoires du comte de Mommejan» (1737)
  • «Lettres cabalistiques» (1737-1741)
  • «Lettres chinoises» (1739-1740)
  • «Les nones galantes ou l'amour enbeguiné» (1740)
  • «Le Triomphe de la vertu, ou voyages sur mer, et aventures de la Comtesse de Bressol» (1741)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11865005X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Argens, Jean Baptiste de Boyer // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 2. — P. 457.
  5. ↑ Аржансъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 3. — С. 42.
  6. ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  •  Hugh Chisholm, ред. (1911). Argens, Jean Baptiste de Boyer . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
  • Gasper, Julia (2013). The Marquis d'Argens: A Philosophical Life. Lexington. ISBN 978-0739182338.
  • Petitfils, Jean-Christian (2005). Louis XVI. Perrin. ISBN 978-2262014841.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан-Батіст_Аржан