Ернст Цермело

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Ернст Фрідріх Фердинанд Цермело
Ernst Friedrich Ferdinand Zermelo
Народився	27 липня 1871(1871-07-27) Берлін
Помер	21 травня 1953(1953-05-21) (81 рік) Фрайбург
Поховання	Günterstal Cemeteryd[1]
Країна	Німецька імперія,  Веймарська республіка,  Третій Рейх
Діяльність	математик, філософ, викладач університету
Alma mater	HU Berlin Геттінгенський університет Фрайбурзький університет Університет Мартіна Лютера
Галузь	Основи математики Аксіоматика теорії множин
Заклад	Фрайбурзький університет[2] Геттінгенський університет[2] Цюрихський університет[2] HU Berlin[2]
Вчителі	Лазар Фукс
Аспіранти, докторанти	Walter Benzd[3] Pessach Hebronid[3] Stefan Straszewiczd[3] Walter Benzd[3] Max Eglid[3] Waldemar Alexandrowd[3] Stefan Straszewiczd[3] Paul Nabholzd[3]
Членство	Гайдельберзька академія наук
Відомий завдяки:	автор аксіоми вибору
Нагороди	Ackermann–Teubner Memorial Awardd (1916)
Ернст Цермело у Вікісховищі

Ернст Цермело (нім. Ernst Zermelo; 27 липня 1871, Берлін — 21 травня 1953, Фрайбург) — німецький математик, який зробив великий внесок в теорію множин і створення аксіоматичних основ математики.

Народився в родині берлінського професора. У 1889 році закінчив гімназію та поступив до Берлінського університету. Пізніше навчався в університетах Галле та Фрайбурґа.

1894: захистив докторську дисертацію (з варіаційного числення) у Берлінському університеті. Далі декілька років працював помічником Макса Планка.

1897: переїжджає на роботу до Геттінгенського університету.

1910: займає кафедру математики у Цюрихському університеті, де працює до 1916 року, після чого призупиняє викладання у зв'язку з погіршення стану здоров'я.

В 1926–1935 роках працює у Фрайбурзі. Після падіння нацистського режиму знову повернувся на цю кафедру.

Помер в 1953 році у Фрайбурзі.

Основною галуззю досліджень Цермело була теорія множин. Перша його робота на цю тему з'явилась у 1902 році.

1904 року з'явилась найвідоміша з робіт Цермело, у якій він довів, що будь-яка множина може бути приведена до впорядкованої множини. Доведення, щоправда, спиралось на так звану аксіому вибору, що вперше явно сформульована саме в цій статті й нерідко називається «аксіома Цермело». У подальшому роль аксіоми вибору в математиці викликала активну дискусію різних математичних шкіл, у якій висловлювались найрізноманітніші думки — від цілковитої підтримки до абсолютного відкидання. Також були висловлені побоювання, що застосування цієї аксіоми може призвести до суперечностей. Тому Цермело зайнявся проблемою побудови аксіоматичного фундаменту теорії множин (1905).

Першу версію системи аксіом теорії множин Цермело опублікував у 1908 році, вона включала 7 аксіом. Пізніше Абрахам Френкель і Торальф Сколем удосконали її (розширивши до 10 аксіом), і в такому вигляді система аксіом Цермело-Френкеля вважається основою сучасної математики.

• Untersuchungen zur Variationsrechnung^{[недоступне посилання з квітня 2019]} 1894, дисертація.
• Zur Theorie der kürzesten Linien.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Jahresbericht DMV 1902.
• E. Zermelo, H. Hahn: Weiterentwicklung der Variationsrechnung in den letzten Jahren.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Enzykl.mathem.Wiss. 1904.
• Beweis, dass jede Menge wohlgeordnet werden kann.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Mathematische Annalen, 1904. Перша стаття Цермело про повну впорядкованість множин і аксіому вибору.
• Beweis, Mathematische Annalen, 1908.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Друга стаття на цю ж тему.
• Untersuchungen über die Grundlagen der Mengenlehre.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Mathem. Annalen, 1908.
• Die Berechnung der Turnier-Ergebnisse als ein Maximumproblem der Wahrscheinlichkeitsrechnung.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Mathem.Zeitschrift, 1929.
• Über Grenzzahlen und Mengenbereiche. [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] Fundamenta Mathematicae Bd.16, 1930, S. 29-47.

• 14990 Цермело — астероїд, названий на честь математика^[4].
• Теорема Цермело

• Математична генеалогія Ернста Цермело [Архівовано 12 липня 2010 у Wayback Machine.]