Епіхарм
| Епіхарм | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ἐπίχαρμος | ||||
 | ||||
| Народився | 524 до н. е.[1] або 540 до н. е.[2] Кос, Кос[d], Південні Егейські острови, Греція[3] | |||
| Помер | 435 до н. е.[1] або 448 до н. е.[2] Сиракуза, Стародавній Рим[2] | |||
| Діяльність | драматург, філософ, комедіограф, математик, письменник | |||
| Сфера роботи | філософія | |||
| Мова творів | давньогрецька | |||
| Діти | Dinolochusd | |||
|
| ||||
Епіхарм (дав.-гр. Ἐπίχαρμος) — давньогрецький автор комедій, філософ. У III столітті до н. е. давньогрецький письменник Гіппобот прирахував його до «семи мудреців».[4]
Епіхарм народився на острові Кос близько 540 до н. е. у родині лікаря Елофала. У ранні роки цікавився філософією, сам був лікарем, та все ж присвятив себе комедії. Рано покинув домівку, жив у різних містах Сицилії, найдовше у Мегарі. Потім жив у Сиракузах, де відзначився у добу правління царя Гієрона як комічний поет. Помер Епіхарм у Сиракузах 448 до н. е.
Саме Епіхармові зобов'язана, так звана, дорично-сицилійська комедія тим, що розвинулася в правильну мистецьку форму, чому разом з ним сприяли Форміс і Дінолох, а після нього Софрон і Ксенарх. Вважається автором 32 філософських комедій, в яких присутня критика філософських поглядів Парменіда, Геракліта. Однак, жодний з творів цього автора донині не зберігся, до нас дійшли лише деякі їхні уривки. Також Епіхарм винайшов акровірш.[5]
В юності Епіхарм був слухачем лекцій Піфагора. Він сам справив великий вплив на Платона, який розвинув своє вчення про ідеї і речі на основі припущень Епіхарма, на думку якого, все існуюче на землі породили Небо і Земля, в тому числі і природу.[6]Бог і природа у нього єдині. Як вважав філософ, Бог-природа спостерігає за людьми і їх справами, і приховати жодний вчинок неможливо. Першопочатком світобудови вважав ідеї — прообрази всіх речей на землі. Він говорив:
|
У світі ніщо ніколи не є, але завжди виникає, стає. | 
|
Всі живі істоти на землі, на його думку, мають розумом. Цікава його теорія пізнання: вважав, що у світі існують об'єкти, що усвідомлюються за допомогою розуму, а інші пізнаються завдяки чуттєвому досвіду.
- «Нічого не вартий той, кому не заздрять».[7]
- «Рука руку миє».
- «Будь тверезим та умій сумніватись».
- «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі».[8]
- «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше».
- «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь».
- ↑ а б Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- ↑ а б в Любкер Ф. Epicharmus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 479.
- ↑ Λαέρτιος Δ. VIII 78 // Βίοι καὶ γνῶμαι τῶν ἐν φιλοσοφίᾳ εὐδοκιμησάντων — 0300.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 19 лютого 2009.
- ↑ persons-info.com[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://aforism.nnov.ru/?owner=%DD%EF%E8%F5%E0%F0%EC
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Сім судреців — Епіхарм [Архівовано 5 лютого 2009 у Wayback Machine.]
